Job 13

Oto te wszystkie rzeczy widziało oko moje, słyszało ucho moje, i zrozumiało.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Jako wy to wiecie, tak ja też wiem, i nie jestem podlejszym niźli wy.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Wszakże radbym z Wszechmocnym mówił, i radbym się z Bogiem rozpierał.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Boście wy sprawcy kłamstwa: wszyscyście wy lekarze nikczemni.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Byście wy raczej milczeli, a poczytanoby wam to za mądrość.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Słuchajcież teraz odporu mego, a dowody ust moich obaczcie.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Izali broniąc Boga mówić będziecie nieprawość? albo za nim mówić będziecie fałsz?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Czy się na osobę jego oglądać będziecie? Czy się o Boga będziecie spierać?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Zaż to dobrze będzie, gdy on was będzie próbował? Zaż, jako człowiek oszukany bywa, tak wy go oszukacie?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Zaiste karać was będzie, jeźlibyście skrycie twarz jego przyjmowali.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Izali zacność jego nie ustraszy was? a strach jego nie przypadnie na was?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Pamiątki wasze podobne są popiołowi, a wyniosłość wasza kupie błota.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Milczcież, zaniechajcie mię, a ja mówić będę; a niech przyjdzie na mię, co chce.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Czemuż mam szarpać ciało moje zębami mojemi, i duszę moję kłaść w ręce swe?

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Oto, choćby mię i zabił, przecię w nim będę ufał; wszakże dróg moich przed obliczem jego będę bronił.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Onci sam będzie zbawieniem mojem, ale przed oblicze jego obłudnik nie przyjdzie;

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Słuchajcież z pilnością mowy mojej, a powieść moja niech przyjdzie w uszy wasze.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Oto się teraz gotuję do prawa, i wiem, że usprawiedliwiony będę.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Któż się będzie spierał ze mną, tak abym umilknął i umarł?

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Tylko dwóch rzeczy, o Boże! nie czyń ze mną, przed oblicznością twoją nie skryję się.

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Rękę twoję odemnie oddal, a strach twój niech mną nie trwoży.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Potem zawołaj mię, a ja tobie odpowiem; albo ja niech mówię, a ty mnie odpowiedz.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Wieleż jest nieprawości i grzechów moich? przestępstwo moje, grzech mój pokaż mi.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Przeczże oblicze twoje zakrywasz, a poczytasz mię sobie za nieprzyjaciela?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Izali skruszysz liść chwiejący się? a źdźbło suche gonić będziesz?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Albowiem piszesz przeciwko mnie gorzkości, a przywłaszczasz mi nieprawość młodości mojej;

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

I włożyłeś w pęta nogi moje, a podstrzegasz wszystkich ścieżek moich, i na ślad nóg moich następujesz.

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Choć jako spróchniałe drzewo niszczeję; a jako szata, którą mól psuje.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...