Psalms 44

Til sangmesteren; av Korahs barn; en læresalme.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Gud, med våre ører har vi hørt, våre fedre har fortalt oss den gjerning du gjorde i deres dager, i fordums dager.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Du drev hedningene ut med din hånd, men dem plantet du; du ødela folkene, men dem lot du utbrede sig.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

For ikke ved sitt sverd inntok de landet, og deres arm hjalp dem ikke, men din høire hånd og din arm og ditt åsyns lys; for du hadde behag i dem.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Du er min konge, Gud; byd at Jakob skal frelses!

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Ved dig skal vi nedstøte våre fiender, ved ditt navn skal vi nedtrede dem som reiser sig imot oss.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

For på min bue stoler jeg ikke, og mitt sverd frelser mig ikke,

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

men du har frelst oss fra våre fiender, og våre avindsmenn har du gjort til skamme.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Gud priser vi den hele dag, og ditt navn lover vi evindelig. Sela.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Og enda har du nu forkastet oss og latt oss bli til skamme, og du drar ikke ut med våre hærer.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Du lar oss vike tilbake for fienden, og våre avindsmenn tar sig bytte.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Du gir oss bort som får til å etes, og spreder oss iblandt hedningene.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Du selger ditt folk for intet, og du setter ikke prisen på dem høit.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Du gjør oss til hån for våre naboer, til spott og spe for dem som bor omkring oss.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Du gjør oss til et ordsprog iblandt hedningene; de ryster på hodet av oss iblandt folkene.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Hele dagen står min skam for mine øine, og blygsel dekker mitt ansikt,

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

når jeg hører spotteren og håneren, når jeg ser fienden og den hevngjerrige.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Alt dette er kommet over oss, enda vi ikke har glemt dig og ikke sveket din pakt.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Vårt hjerte vek ikke tilbake, og våre skritt bøide ikke av fra din vei,

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

så du skulde sønderknuse oss der hvor sjakaler bor, og dekke oss med dødsskygge.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Dersom vi hadde glemt vår Guds navn og utbredt våre hender til en fremmed gud,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

skulde Gud da ikke utforske det? Han kjenner jo hjertets skjulte tanker.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Men for din skyld drepes vi hele dagen, vi er regnet som slaktefår.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Våkn op! Hvorfor sover du, Herre? Våkn op, forkast ikke for evig tid!

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Hvorfor skjuler du ditt åsyn, glemmer vår elendighet og vår trengsel?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

For vår sjel er nedbøid i støvet, vårt legeme nedtrykt til jorden. Reis dig til hjelp for oss, og forløs oss for din miskunnhets skyld!

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!