Matthew 14

På den tid fikk fjerdingsfyrsten Herodes høre ryktet om Jesus,

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

og han sa til sine tjenere: Dette er døperen Johannes; han er opstanden fra de døde, og derfor er det disse krefter er virksomme i ham.

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Herodes hadde grepet Johannes og bundet ham og kastet ham i fengsel for Herodias' skyld, som var hans bror Filips hustru.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

For Johannes hadde sagt til ham: Det er dig ikke tillatt å ha henne.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Og han vilde gjerne slå ham ihjel, men fryktet for folket; for de holdt ham for en profet.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Men da det var Herodes' fødselsdag, danset Herodias' datter for dem, og Herodes syntes om henne;

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

derfor lovte han med ed å gi henne hvad hun vilde be om.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

Men hun sa efter sin mors råd: Gi mig hit døperen Johannes' hode på et fat!

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Og kongen blev ille til mote, men for sine eders og for gjestenes skyld bød han at det skulde gis henne,

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

og han sendte sine folk avsted og lot Johannes halshugge i fengslet.

І послав стяти Івана в в'язниці.

Og de kom med hans hode på et fat og gav det til piken, og hun bar det til sin mor.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

Og hans disipler kom til og tok hans legeme og begravde det; og de gikk og fortalte det til Jesus.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Da Jesus hørte det, drog han derfra i en båt avsides til et øde sted, og da folket fikk høre det, fulgte de efter ham til fots fra byene.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

Og da han gikk i land, så han meget folk, og han ynkedes inderlig over dem og helbredet deres syke.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Men da det var blitt aften, gikk hans disipler til ham og sa: Stedet er øde, og det er alt sent på dagen; la derfor folket fare, så det kan gå bort i byene og kjøpe sig mat!

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

Men Jesus sa til dem: De har ikke nødig å gå bort; gi I dem å ete!

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

De sa til ham: Vi har ikke mere her enn fem brød og to fisker.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Men han sa: Hent dem hit til mig!

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Og han bød at folket skulde sette sig ned i gresset, tok de fem brød og de to fisker, så op mot himmelen og velsignet dem; og han brøt brødene og gav dem til disiplene, og disiplene gav dem til folket.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

Og de åt alle og blev mette; og de tok op det som blev tilovers av stykkene, tolv kurver fulle.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

Men de som hadde ett, var omkring fem tusen menn foruten kvinner og barn.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

Og straks nødde han sine disipler til å gå i båten og sette over til hin side før ham, inntil han hadde latt folket fare.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

Og da han hadde latt folket fare, gikk han avsides op i fjellet for å bede; og da det var blitt aften, var han der alene.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

Men båten var alt midt ute på sjøen og arbeidet hårdt mot bølgene, for vinden var imot.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Men i den fjerde nattevakt kom han til dem, vandrende på sjøen.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Og da disiplene så ham vandre på sjøen, blev de forferdet og sa: Det er et spøkelse, og de skrek av redsel.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

Men Jesus talte straks til dem og sa: Vær frimodige; det er mig, frykt ikke!

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Da svarte Peter ham og sa: Herre! er det dig, da byd mig komme til dig på vannet!

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

Han sa: Kom! Og Peter steg ut av båten og gikk bortover vannet for å komme til Jesus.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Men da han så det hårde vær, blev han redd og begynte å synke; da ropte han: Herre, frels mig!

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Og Jesus rakte straks hånden ut og tok fatt i ham og sa til ham: Du lite troende! hvorfor tvilte du?

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Og da de steg i båten, la vinden sig.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Men de som var i båten, kom og falt ned for ham og sa: Sannelig, du er Guds Sønn!

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Og da de var faret over, kom de til Gennesarets land.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

Og da folket på dette sted kjente ham igjen, sendte de bud i hele landet deromkring, og de førte til ham alle dem som hadde ondt,

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

og bad ham at de bare måtte få røre ved det ytterste av hans klædebon; og alle de som rørte ved det, blev helbredet.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.