Job 4

Dia namaly Elifaza Temanita ka nanao hoe:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Raha misy sahy miteny aminao, dia ho sosotra va ianao? Fa raha ny mamehy vava kosa, iza moa no mahazaka izany?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

Indro, efa nananatra ny maro ianao. Ary ny tanana miraviravy efa nampaherezinao;

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

Ny teninao efa nanohana izay efa saiky lavo, ary ny lohalika malemy efa nampahatanjahinao

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

Nefa ankehitriny mba manjo anao kosa izany, ka dia kivy ianao, Mihatra aminao izany, ka raiki-tahotra ianao

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

Tsy ny fivavahanao va no tokinao? Ary tsy fanantenanao va ny fahitsian'ny lalanao?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

Masìna ianao, tsarovy fa iza moa no very tsy nanan-tsiny? Ary taiza no nisy olo-mahitsy naringana?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Araka izay efa hitako, dia izay miasa heloka sy mamafy fahoriana no mijinja izany.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

Ny fofonain'Andriamanitra no andringanana azy. Eny, ny fofonain'ny fahatezerany no mahalevona azy.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

Ny feon'ny olona, eny, ny feon'ny liona masiaka, ary ny nifin'ny liona tanora dia ombotana;

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

Mirenireny ny lion-dahy noho ny tsi-fahitany remby, ary miely ny zanaky ny liom-bavy.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

Nisy teny tonga tamiko mangingina, ary ny sofiko nahare siosio avy taminy,

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

Tamin'ny eritreritra avy amin'ny tsindrimandry alina, raha sondrian-tory ny olona,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

Dia azon-tahotra sy hovotra aho, ka nampihorohoro ny taolako rehetra izany.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

Ary nisy fanahy nandalo teo anatrehako ka nampitsangam-bolo ny tenako.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

Nijanona izy, nefa tsy nahafantatra ny tarehiny aho; Nisy endri-javatra teo anoloan'ny masoko; Nisy fanginana, dia nandre feo aho nanao hoe:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

Ho marina noho Andriamanitra va ny zanak'olombelona? Ho madio noho ny Mpanao azy va ny olona?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

Indro, tsy matoky ireo mpanompony aza Izy, eny, ny anjeliny aza ataony ho tsy tonga ohatra.

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

Koa mainka izay mitoetra ao an-trano tany, sady avy tamin'ny vovoka no nihaviany, ary mora poritra noho ny kalalao izy;

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

Indray andro monja dia montsana izy; Tsy misy misaina azy, na dia levona mandrakizay aza izy.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

Tsy voaongotra va ny kofehin-dainy ao aminy? Maty izy, nefa tsy mbola nanam-pahendrena.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...