John 4

Quando dunque il Signore ebbe saputo che i Farisei aveano udito ch’egli faceva e battezzava più discepoli di Giovanni

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

(quantunque non fosse Gesù che battezzava, ma i suoi discepoli),

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

lasciò la Giudea e se n’andò di nuovo in Galilea.

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

Or doveva passare per la Samaria.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

Giunse dunque a una città della Samaria, chiamata Sichar, vicina al podere che Giacobbe dette a Giuseppe, suo figliuolo;

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

e quivi era la fonte di Giacobbe. Gesù dunque, stanco del cammino, stava così a sedere presso la fonte. Era circa l’ora sesta.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Una donna samaritana venne ad attinger l’acqua. Gesù le disse: Dammi da bere.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

(Giacché i suoi discepoli erano andati in città a comprar da mangiare).

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

Onde la donna samaritana gli disse: Come mai tu che sei giudeo chiedi da bere a me che sono una donna samaritana? Infatti i Giudei non hanno relazioni co’ Samaritani.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Gesù rispose e le disse: Se tu conoscessi il dono di Dio e chi è che ti dice: Dammi da bere, tu stessa gliene avresti chiesto, ed egli t’avrebbe dato dell’acqua viva.

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

La donna gli disse: Signore, tu non hai nulla per attingere, e il pozzo è profondo; donde hai dunque cotest’acqua viva?

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

Sei tu più grande di Giacobbe nostro padre che ci dette questo pozzo e ne bevve egli stesso co’ suoi figliuoli e il suo bestiame?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

Gesù rispose e le disse: Chiunque beve di quest’acqua avrà sete di nuovo;

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

ma chi beve dell’acqua che io gli darò, non avrà mai più sete; anzi, l’acqua che io gli darò, diventerà in lui una fonte d’acqua che scaturisce in vita eterna.

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

La donna gli disse: Signore, dammi di cotest’acqua, affinché io non abbia più sete, e non venga più sin qua ad attingere.

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

Gesù le disse: Va’ a chiamar tuo marito e vieni qua.

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

La donna gli rispose: Non ho marito. E Gesù: Hai detto bene: Non ho marito;

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

perché hai avuto cinque mariti; e quello che hai ora, non è tuo marito; in questo hai detto il vero.

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

La donna gli disse: Signore, io vedo che tu sei un profeta.

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

I nostri padri hanno adorato su questo monte, e voi dite che a Gerusalemme è il luogo dove bisogna adorare.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

Gesù le disse: Donna, credimi; l’ora viene che né su questo monte né a Gerusalemme adorerete il Padre.

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

Voi adorate quel che non conoscete; noi adoriamo quel che conosciamo, perché la salvazione vien da’ Giudei.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Ma l’ora viene, anzi è già venuta, che i veri adoratori adoreranno il Padre in ispirito e verità; poiché tali sono gli adoratori che il Padre richiede.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

Iddio è spirito; e quelli che l’adorano, bisogna che l’adorino in ispirito e verità.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

La donna gli disse: Io so che il Messia (ch’è chiamato Cristo) ha da venire; quando sarà venuto, ci annunzierà ogni cosa.

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

Gesù le disse: Io che ti parlo, son desso.

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

In quel mentre giunsero i suoi discepoli, e si maravigliarono ch’egli parlasse con una donna; ma pur nessuno gli chiese: Che cerchi? o: Perché discorri con lei?

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

La donna lasciò dunque la sua secchia, se ne andò in città e disse alla gente:

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

Venite a vedere un uomo che m’ha detto tutto quello che ho fatto; non sarebb’egli il Cristo?

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

La gente uscì dalla città e veniva a lui.

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

Intanto i discepoli lo pregavano, dicendo: Maestro, mangia.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

Ma egli disse loro: Io ho un cibo da mangiare che voi non sapete.

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

Perciò i discepoli si dicevano l’uno all’altro: Forse qualcuno gli ha portato da mangiare?

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

Gesù disse loro: Il mio cibo è di far la volontà di Colui che mi ha mandato, e di compiere l’opera sua.

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

Non dite voi che ci sono ancora quattro mesi e poi vien la mietitura? Ecco, io vi dico: Levate gli occhi e mirate le campagne come già son bianche da mietere.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

Il mietitore riceve premio e raccoglie frutto per la vita eterna, affinché il seminatore ed il mietitore si rallegrino assieme.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

Poiché in questo è vero il detto: L’uno semina e l’altro miete.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

Io v’ho mandati a mieter quello intorno a cui non avete faticato; altri hanno faticato, e voi siete entrati nella lor fatica.

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

Or molti de’ Samaritani di quella città credettero in lui a motivo della testimonianza resa da quella donna: Egli m’ha detto tutte le cose che ho fatte.

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

Quando dunque i Samaritani furono venuti a lui, lo pregarono di trattenersi da loro; ed egli si trattenne quivi due giorni.

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

E più assai credettero a motivo della sua parola;

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

e dicevano alla donna: Non è più a motivo di quel che tu ci hai detto, che crediamo; perché abbiamo udito da noi, e sappiamo che questi è veramente il Salvator del mondo.

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

Passati que’ due giorni, egli partì di là per andare in Galilea;

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

poiché Gesù stesso aveva attestato che un profeta non è onorato nella sua propria patria.

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

Quando dunque fu venuto in Galilea, fu accolto dai Galilei, perché avean vedute tutte le cose ch’egli avea fatte in Gerusalemme alla festa; poiché anch’essi erano andati alla festa.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

Gesù dunque venne di nuovo a Cana di Galilea, dove avea cambiato l’acqua in vino. E v’era un certo ufficial reale, il cui figliuolo era infermo a Capernaum.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

Come egli ebbe udito che Gesù era venuto dalla Giudea in Galilea, andò a lui e lo pregò che scendesse e guarisse il suo figliuolo, perché stava per morire.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Perciò Gesù gli disse: Se non vedete segni e miracoli, voi non crederete.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

L’ufficial reale gli disse: Signore, scendi prima che il mio bambino muoia.

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

Gesù gli disse: Va’, il tuo figliuolo vive. Quell’uomo credette alla parola che Gesù gli avea detta, e se ne andò.

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

E come già stava scendendo, i suoi servitori gli vennero incontro e gli dissero: Il tuo figliuolo vive.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

Allora egli domandò loro a che ora avesse cominciato a star meglio; ed essi gli risposero: Ieri, all’ora settima, la febbre lo lasciò.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

Così il padre conobbe che ciò era avvenuto nell’ora che Gesù gli avea detto: Il tuo figliuolo vive; e credette lui con tutta la sua casa.

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

Questo secondo miracolo fece di nuovo Gesù, tornando dalla Giudea in Galilea.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.