Job 3

Après cela, Job ouvrit la bouche et maudit le jour de sa naissance.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

Il prit la parole et dit:

І Йов заговорив та й сказав:

Périsse le jour où je suis né, Et la nuit qui dit: Un enfant mâle est conçu!

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

Ce jour! qu'il se change en ténèbres, Que Dieu n'en ait point souci dans le ciel, Et que la lumière ne rayonne plus sur lui!

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Que l'obscurité et l'ombre de la mort s'en emparent, Que des nuées établissent leur demeure au-dessus de lui, Et que de noirs phénomènes l'épouvantent!

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

Cette nuit! que les ténèbres en fassent leur proie, Qu'elle disparaisse de l'année, Qu'elle ne soit plus comptée parmi les mois!

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Que cette nuit devienne stérile, Que l'allégresse en soit bannie!

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Qu'elle soit maudite par ceux qui maudissent les jours, Par ceux qui savent exciter le léviathan!

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

Que les étoiles de son crépuscule s'obscurcissent, Qu'elle attende en vain la lumière, Et qu'elle ne voie point les paupières de l'aurore!

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

Car elle n'a pas fermé le sein qui me conçut, Ni dérobé la souffrance à mes regards.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

Pourquoi ne suis-je pas mort dans le ventre de ma mère? Pourquoi n'ai-je pas expiré au sortir de ses entrailles?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Pourquoi ai-je trouvé des genoux pour me recevoir, Et des mamelles pour m'allaiter?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

Je serais couché maintenant, je serais tranquille, Je dormirais, je reposerais,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

Avec les rois et les grands de la terre, Qui se bâtirent des mausolées,

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

Avec les princes qui avaient de l'or, Et qui remplirent d'argent leurs demeures.

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

Ou je n'existerais pas, je serais comme un avorton caché, Comme des enfants qui n'ont pas vu la lumière.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

Là ne s'agitent plus les méchants, Et là se reposent ceux qui sont fatigués et sans force;

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

Les captifs sont tous en paix, Ils n'entendent pas la voix de l'oppresseur;

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

Le petit et le grand sont là, Et l'esclave n'est plus soumis à son maître.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

Pourquoi donne-t-il la lumière à celui qui souffre, Et la vie à ceux qui ont l'amertume dans l'âme,

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

Qui espèrent en vain la mort, Et qui la convoitent plus qu'un trésor,

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

Qui seraient transportés de joie Et saisis d'allégresse, s'ils trouvaient le tombeau?

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

A l'homme qui ne sait où aller, Et que Dieu cerne de toutes parts?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

Mes soupirs sont ma nourriture, Et mes cris se répandent comme l'eau.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

Ce que je crains, c'est ce qui m'arrive; Ce que je redoute, c'est ce qui m'atteint.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

Je n'ai ni tranquillité, ni paix, ni repos, Et le trouble s'est emparé de moi.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...