Proverbs 1

Salomon, Davidin pojan, Israelin kuninkaan sananlaskut;

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Oppia viisautta ja kuritusta, ymmärtää tiedon puhetta,

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

Vastaanottaa ymmärryksen neuvoa, vanhurskautta, oikeutta ja siveyttä;

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

Että tyhmät viisaaksi tulisivat ja nuorukaiset taidon ja ymmärryksen saisivat.

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Joka viisas on, se kuulkaan, että jän viisaammaksi tulis; ja joka toimellinen on, se ottakoon neuvon,

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

Että hän ymmärtäis sananlaskut ja niiden selityksen, viisasten opin ja heidän tapauksensa.

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Herran pelko on viisauden alku; tyhmät hylkäävät viisauden ja opin.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Poikani kuule isäs kuritusta, ja älä hylkää äitis käskyä!

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Sillä se on sinun sinun pääs päällä otollinen kaunistus, ja käädyt kaulassas.

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Poikani! jos pahanjuoniset sinua sinua houkuttelevat, niin älä heihin suostu.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Jos he sanovat: käy meidän kanssamme: me väijymme verta, ja viritämme pauloja nuhteettoman eteen ilman syytä;

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Me nielemme hänen, niinkuin helvetti elävältä, ja hurskaan niinkuin hautaan pudotamme;

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Me löydämme kaikellaista kallista tavaraa, ja täytämme huoneemme saaliista;

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Koettele meidän kanssamme : meillä kaikilla pitää yksi kukkaro oleman:

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Poikani! älä vaella heidän kanssansa: estä jalkas heidän retkiltänsä.

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

Sillä heidän jalkansa juoksevat pahuuteen, ja he kiiruhtavat verta vuodattamaan.

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Sillä turhaan verkot viritetään lintuin silmäin edessä.

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Itse he myös väijyvät toinen toisensa verta, ja petoksella seisovat toinen toisensa hengen perään.

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Niin kaikki ahneet tekevät, ja ahneus on isännillensä surmaksi.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Viisaus ulkona valittaa, ja kadulla äänensä ilmoittaa.

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Hän huutaa kansan edessä portissa, ja tuottaa sanansa edes kaupungissa, sanoen:

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Kuinka kauvan te tyhmät tahdotte olla taitamattomat, ja pilkkakirveet rakastaa naurua? ja te hullut vihata opetusta?

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Kääntäkäät itsenne minun kuritukseni puoleen: katso, ja minä tuon teille henkeni edes, ja ilmoitan teille sanani;

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Että minä kutsuin teitä, ja te estelitte teitänne: minä kokotin käteni, ja ei yksikään ottanut siitä vaaria,

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Te hylkäsitte kaiken neuvoni, ja ette tahtoneet kuritustani;

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Niin minä myös nauran teidän vahinkoanne, ja pilkkaan teitä, kuin teidän päällenne tulee se, jota te pelkäätte,

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Kuin se tulee, jota te pelkäätte, niinkuin rajuilma, ja tuska niinkuin tuulispää; kuin teidän päällenne tulee ahdistus ja vaiva.

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

Silloin he minua avuksensa huutavat, ja en minä kuule heitä: varhain he etsivät minua, ja ei löydä minua.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Että he vihasivat opetusta, ja ei ottaneet vastaan Herran pelkoa,

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Eikä tyytyneet minun neuvooni, mutta laittivat kaiken kuritukseni;

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

Niin pitää heidän syömän tiensä hedelmästä, ja neuvostansa ravituksi tuleman.

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Sillä tyhmäin himo tappaa heidät, ja hulluin onni kadottaa heidät.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Mutta joka minua kuulee, hän asuu turvallisesti, ja ei mitään pahaa pelkää.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!