Job 4

Kaj ekparolis Elifaz, la Temanano, kaj diris:

Тогава теманецът Елифаз отговори и каза:

Se oni provos diri al vi vorton, tio eble estos por vi turmenta? Sed kiu povas deteni sin de parolado?

Ако се опитаме да ти кажем нещо, ще ти дотегне ли? Но кой може се сдържи да не говори?

Jen vi multajn instruis, Kaj manojn senfortiĝintajn vi refortigis;

Ето, ти си наставил мнозина и отслабнали ръце си укрепил.

Falantojn restarigis viaj vortoj, Kaj fleksiĝantajn genuojn vi fortigis;

Думите ти са изправили препъващия се и уморени колене си укрепил.

Kaj nun, kiam tio trafis vin, vi perdis la forton; Ĝi ektuŝis vin, kaj vi ektimis.

А сега това те връхлетя и ти дотяга; докосва се до теб и се смущаваш.

Ĉu ne via timo antaŭ Dio estas via konsolo? Ĉu la virteco de viaj vojoj ne estas via espero?

Не е ли твоят страх от Бога упованието ти и непорочността на пътищата ти — надеждата ти?

Rememoru do, ĉu pereis iu senkulpa? Kaj kie virtuloj estis ekstermitaj?

Спомни си сега — кой някога невинен е погинал и праведни къде изтребени били са?

Kiel mi vidis, tiuj, kiuj plugis pekojn kaj semis malbonagojn, Tiuj ilin rikoltas;

Според както аз видял съм, които измама орат и страдание сеят, това и после жънат.

De la ekblovo de Dio ili pereas, Kaj de la ekspiro de Lia kolero ili malaperas.

От Божия дъх те погиват и от полъха на ноздрите Му се довършват.

La kriado de leono kaj la voĉo de leopardo silentiĝis, Kaj la dentoj de junaj leonoj rompiĝis;

Реването на лъва и на ревящия гласът замлъкват и зъбите на лъвчетата се строшават.

Leono pereis pro manko de manĝaĵo, Kaj idoj de leonino diskuris.

Лъвът загива от липса на плячка и малките на лъвицата се разпръсват.

Kaj al mi kaŝe alvenis vorto, Kaj mia orelo kaptis parteton de ĝi.

А до мен достигна скришно дума и ухото ми от нея шепот долови.

Dum meditado pri la vizioj de la nokto, Kiam profunda dormo falas sur la homojn,

Сред мислите от нощните видения, когато дълбок сън хората напада,

Atakis min teruro kaj tremo, Kaj ĉiuj miaj ostoj eksentis timon.

ужас ме обзе и потреперих, и всичките ми кости се разтресоха.

Kaj spirito traflugis antaŭ mi, Kaj la haroj sur mia korpo rigidiĝis.

Тогава дух премина пред лицето ми и космите на тялото ми се изправиха.

Staris bildo antaŭ miaj okuloj, sed mi ne povis rekoni ĝian aspekton; Estis silento, kaj mi ekaŭdis voĉon, dirantan:

Застана — но аз изгледа му не познах — като образ пред очите ми, мълчание, и чувам глас:

Ĉu homo estas pli justa ol Dio? Ĉu viro estas pli pura ol lia Kreinto?

Може ли смъртен човек да е по-праведен от Бога? Може ли човек да е по-чист от Създателя си?

Vidu, al Siaj servantoj Li ne konfidas, Kaj Siajn anĝelojn Li trovas mallaŭdindaj:

Той на слугите Си не се доверява и ангелите Си в заблуда обвинява,

Des pli koncerne tiujn, Kiuj loĝas en argilaj dometoj, Fonditaj sur tero, Kaj kiujn formanĝas vermoj.

а колко повече онези, които живеят в къщи от кал, чиято основа е в пръстта, и които се смазват по-бързо от молеца!

De la mateno ĝis la vespero ili disfalas, Pereas por ĉiam, kaj neniu tion atentas.

От сутринта до вечерта се съсипват, без някой да забележи, погиват завинаги.

La fadeno de ilia vivo estas distranĉita; Ili mortas, kaj ne en saĝeco.

Щом се дръпнат въжетата на шатрите им, те умират; и то умират без мъдрост.