Proverbs 19

Lepší jest chudý, jenž chodí v upřímnosti své, nežli převrácený ve rtech svých, kterýž jest blázen.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Jistě že bez umění duši není dobře, a kdož jest kvapných noh, hřeší.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Bláznovství člověka převrací cestu jeho, ačkoli proti Hospodinu zpouzí se srdce jeho.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Statek přidává přátel množství, ale chudý od přítele svého odloučen bývá.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Svědek falešný nebude bez pomsty, a kdož mluví lež, neuteče.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Mnozí pokoří se před knížetem, a každý jest přítel muži štědrému.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Všickni bratří chudého v nenávisti jej mají; čím více přátelé jeho vzdalují se od něho! Když volá za nimi, není jich.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Ten, kdož miluje duši svou, nabývá moudrosti, a ostříhá opatrnosti, aby nalezl dobré.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Svědek falešný nebude bez pomsty, a kdož mluví lež, zahyne.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Nesluší na blázna rozkoš, a ovšem, aby služebník nad knížaty panoval.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Rozum člověka zdržuje hněv jeho, a čest jeho jest prominouti provinění.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Prchlivost královská jako řvání mladého lva jest, a ochotnost jeho jako rosa na bylinu.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Trápení otci svému jest syn bláznivý, a ustavičné kapání žena svárlivá.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Dům a statek jest po rodičích, ale od Hospodina manželka rozumná.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Lenost přivodí tvrdý sen, a duše váhavá lačněti bude.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Ten, kdož ostříhá přikázaní, ostříhá duše své; ale kdož pohrdá cestami svými, zahyne.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Kdo uděluje chudému, půjčuje Hospodinu, a onť za dobrodiní jeho odplatí jemu.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Tresci syna svého, dokudž jest o něm naděje, a k zahynutí jeho neodpouštěj jemu duše tvá.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Veliký hněv ukazuj, odpouštěje trestání, proto že poněvadž odpouštíš, potom více trestati budeš.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Poslouchej rady, a přijímej kázeň, abys vždy někdy moudrý byl.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Mnozí úmyslové jsou v srdci člověka, ale uložení Hospodinovo toť ostojí.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Žádaná věc člověku jest dobře činiti jiným, ale počestnější jest chudý než muž lživý.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Bázeň Hospodinova k životu. Takový jsa nasycen, bydlí, aniž neštěstím navštíven bývá.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Lenivý schovává ruku svou za ňadra, ani k ústům svým jí nevztáhne.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Ubí posměvače, ať se hlupec dovtípí; a potresci rozumného, ať porozumí umění.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Syn, kterýž hanbu a lehkost činí, hubí otce, a zahání matku.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Přestaň, synu můj, poslouchati učení, kteréž od řečí rozumných odvozuje.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Svědek nešlechetný posmívá se soudu, a ústa bezbožných přikrývají nepravost.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Nebo na posměvače hotoví jsou nálezové, a rány na hřbet bláznů.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.