Job 28

"Da, srebro ima svoja nalazišta, a zlato mjesta gdje se pročišćava.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

Ruda željezna iz zemlje se vadi, a iz rudače rastaljene bakar.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Ljudi tami postavljaju granice i kopaju do najvećih dubina za kamenom u mraku zakopanim.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Čeljad iz tuđine rovove dube do kojih ljudska ne dopire noga, visi njišuć' se, daleko od ljudi.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Krilo zemlje iz kojeg kruh nam niče kao od vatre sve je razrovano.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Stijene njene safira su skrovišta, prašina zlatna krije se u njima.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Tih putova ne znaju grabljivice, jastrebovo ih oko ne opaža.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Zvijeri divlje njima nisu kročile niti je kada lav njima prošao.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Ali na kamen diže čovjek ruku te iz korijena prevraća planine.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

U kamenu prokopava prolaze, oko mu sve dragocjeno opaža.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Žilama vode on tok zaustavlja; stvari skrivene nosi na vidjelo.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Ali otkuda nam Mudrost dolazi? Na kojemu mjestu Razum prebiva?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Čovjek njezina ne poznaje puta, u zemlji živih nisu je otkrili.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Bezdan govori: 'U meni je nema!' a more: 'Ne nalazi se kod mene!'

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Zlatom se čistim kupiti ne može, ni cijenu njenu srebrom odmjeriti;

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

ne mjeri se ona zlatom ofirskim, ni oniksom skupim pa ni safirom.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Sa zlatom, staklom ne poređuje se, nit' se daje za sud od suha zlata.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Čemu spominjat' prozirac, koralje, bolje je steći Mudrost no biserje.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Što je prema njoj topaz etiopski? Ni čistim zlatom ne procjenjuje se.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Ali otkuda nam Mudrost dolazi? Na kojemu mjestu Razum prebiva?

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Sakrivena je očima svih živih; ona izmiče pticama nebeskim.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Propast paklena i Smrt izjavljuju: 'Za slavu njenu mi smo samo čuli.'

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Jedino je Bog put njen proniknuo, on jedini znade gdje se nalazi.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Jer pogledom granice zemlje hvata i opaža sve pod svodom nebeskim.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Kad htjede vjetru odredit težinu i mjerilom svu vodu izmjeriti,

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

kad je zakone daždu nametnuo i oblacima gromovnim putove,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

tad ju je vidio te izmjerio, učvrstio i do dna ispitao.

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

A potom je rekao čovjeku: Strah Gospodnji - eto što je mudrost; 'Zla se kloni' - to ti je razumnost."

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!