Job 4

提幔人以利法回答说：

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

人若想与你说话，你就厌烦吗？但谁能忍住不说呢？

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

你素来教导许多的人，又坚固软弱的手。

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

你的言语曾扶助那将要跌倒的人；你又使软弱的膝稳固。

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

但现在祸患临到你，你就昏迷，挨近你，你便惊惶。

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

你的倚靠不是在你敬畏　神吗？你的盼望不是在你行事纯正吗？

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

请你追想：无辜的人有谁灭亡？正直的人在何处剪除？

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

按我所见，耕罪孽、种毒害的人都照样收割。

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

　神一出气，他们就灭亡；　神一发怒，他们就消没。

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

狮子的吼叫和猛狮的声音尽都止息；少壮狮子的牙齿也都敲掉。

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

老狮子因绝食而死；母狮之子也都离散。

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

我暗暗地得了默示；我耳朵也听其细微的声音。

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

在思念夜中、异象之间，世人沉睡的时候，

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

恐惧、战兢临到我身，使我百骨打战。

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

有灵从我面前经过，我身上的毫毛直立。

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

那灵停住，我却不能辨其形状；有影像在我眼前。我在静默中听见有声音说：

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

必死的人岂能比　神公义吗？人岂能比造他的主洁净吗？

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

主不信靠他的臣仆，并且指他的使者为愚昧；

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

何况那住在土房、根基在尘土里、被蠹虫所毁坏的人呢？

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

早晚之间，就被毁灭，永归无有，无人理会。

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

他帐棚的绳索岂不从中抽出来呢？他死，且是无智慧而死。

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...