Hebrews 10

umbram enim habens lex bonorum futurorum non ipsam imaginem rerum per singulos annos hisdem ipsis hostiis quas offerunt indesinenter numquam potest accedentes perfectos facere

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

alioquin non cessassent offerri ideo quod nullam haberent ultra conscientiam peccati cultores semel mundati

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

sed in ipsis commemoratio peccatorum per singulos annos fit

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

inpossibile enim est sanguine taurorum et hircorum auferri peccata

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

ideo ingrediens mundum dicit hostiam et oblationem noluisti corpus autem aptasti mihi

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

holocaustomata et pro peccato non tibi placuit

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

tunc dixi ecce venio in capitulo libri scriptum est de me ut faciam Deus voluntatem tuam

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

superius dicens quia hostias et oblationes et holocaustomata et pro peccato noluisti nec placita sunt tibi quae secundum legem offeruntur

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

tunc dixit ecce venio ut faciam Deus voluntatem tuam aufert primum ut sequens statuat

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

in qua voluntate sanctificati sumus per oblationem corporis Christi Iesu in semel

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

et omnis quidem sacerdos praesto est cotidie ministrans et easdem saepe offerens hostias quae numquam possunt auferre peccata

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

hic autem unam pro peccatis offerens hostiam in sempiternum sedit in dextera Dei

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

de cetero expectans donec ponantur inimici eius scabillum pedum eius

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

una enim oblatione consummavit in sempiternum sanctificatos

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

contestatur autem nos et Spiritus Sanctus postquam enim dixit

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

hoc autem testamentum quod testabor ad illos post dies illos dicit Dominus dando leges meas in cordibus eorum et in mente eorum superscribam eas

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

et peccatorum et iniquitatium eorum iam non recordabor amplius

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

ubi autem horum remissio iam non oblatio pro peccato

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

habentes itaque fratres fiduciam in introitu sanctorum in sanguine Christi

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

quam initiavit nobis viam novam et viventem per velamen id est carnem suam

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

et sacerdotem magnum super domum Dei

маємо й Великого Священика над домом Божим,

accedamus cum vero corde in plenitudine fidei aspersi corda a conscientia mala et abluti corpus aqua munda

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

teneamus spei nostrae confessionem indeclinabilem fidelis enim est qui repromisit

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

et consideremus invicem in provocationem caritatis et bonorum operum

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

non deserentes collectionem nostram sicut est consuetudinis quibusdam sed consolantes et tanto magis quanto videritis adpropinquantem diem

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

voluntarie enim peccantibus nobis post acceptam notitiam veritatis iam non relinquitur pro peccatis hostia

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

terribilis autem quaedam expectatio iudicii et ignis aemulatio quae consumptura est adversarios

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

irritam quis faciens legem Mosi sine ulla miseratione duobus vel tribus testibus moritur

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

quanto magis putatis deteriora mereri supplicia qui Filium Dei conculcaverit et sanguinem testamenti pollutum duxerit in quo sanctificatus est et Spiritui gratiae contumeliam fecerit

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

scimus enim qui dixit mihi vindictam ego reddam et iterum quia iudicabit Dominus populum suum

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

horrendum est incidere in manus Dei viventis

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

rememoramini autem pristinos dies in quibus inluminati magnum certamen sustinuistis passionum

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

et in altero quidem obprobriis et tribulationibus spectaculum facti in altero autem socii taliter conversantium effecti

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

nam et vinctis conpassi estis et rapinam bonorum vestrorum cum gaudio suscepistis cognoscentes vos habere meliorem et manentem substantiam

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

nolite itaque amittere confidentiam vestram quae magnam habet remunerationem

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

patientia enim vobis necessaria est ut voluntatem Dei facientes reportetis promissionem

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

adhuc enim modicum quantulum qui venturus est veniet et non tardabit

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

iustus autem meus ex fide vivit quod si subtraxerit se non placebit animae meae

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

nos autem non sumus subtractionis in perditionem sed fidei in adquisitionem animae

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.