Hebrews 9

habuit quidem et prius iustificationes culturae et sanctum saeculare

Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

tabernaculum enim factum est primum in quo inerant candelabra et mensa et propositio panum quae dicitur sancta

Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

post velamentum autem secundum tabernaculum quod dicitur sancta sanctorum

А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

aureum habens turibulum et arcam testamenti circumtectam ex omni parte auro in qua urna aurea habens manna et virga Aaron quae fronduerat et tabulae testamenti

Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

superque eam cherubin gloriae obumbrantia propitiatorium de quibus non est modo dicendum per singula

А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

his vero ita conpositis in priori quidem tabernaculo semper introibant sacerdotes sacrificiorum officia consummantes

При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

in secundo autem semel in anno solus pontifex non sine sanguine quem offert pro sua et populi ignorantia

а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

hoc significante Spiritu Sancto nondum propalatam esse sanctorum viam adhuc priore tabernaculo habente statum

Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

quae parabola est temporis instantis iuxta quam munera et hostiae offeruntur quae non possunt iuxta conscientiam perfectum facere servientem

Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

solummodo in cibis et in potibus et variis baptismis et iustitiis carnis usque ad tempus correctionis inpositis

що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

Christus autem adsistens pontifex futurorum bonorum per amplius et perfectius tabernaculum non manufactum id est non huius creationis

Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

neque per sanguinem hircorum et vitulorum sed per proprium sanguinem introivit semel in sancta aeterna redemptione inventa

і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

si enim sanguis hircorum et taurorum et cinis vitulae aspersus inquinatos sanctificat ad emundationem carnis

Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

quanto magis sanguis Christi qui per Spiritum Sanctum semet ipsum obtulit inmaculatum Deo emundabit conscientiam vestram ab operibus mortuis ad serviendum Deo viventi

скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

et ideo novi testamenti mediator est ut morte intercedente in redemptionem earum praevaricationum quae erant sub priore testamento repromissionem accipiant qui vocati sunt aeternae hereditatis

Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

ubi enim testamentum mors necesse est intercedat testatoris

Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

testamentum enim in mortuis confirmatum est alioquin nondum valet dum vivit qui testatus est

заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

unde ne primum quidem sine sanguine dedicatum est

Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

lecto enim omni mandato legis a Mose universo populo accipiens sanguinem vitulorum et hircorum cum aqua et lana coccinea et hysopo ipsum quoque librum et omnem populum aspersit

Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

dicens hic sanguis testamenti quod mandavit ad vos Deus

проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

etiam tabernaculum et omnia vasa ministerii sanguine similiter aspersit

Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

et omnia paene in sanguine mundantur secundum legem et sine sanguinis fusione non fit remissio

І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

necesse est ergo exemplaria quidem caelestium his mundari ipsa autem caelestia melioribus hostiis quam istis

Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

non enim in manufactis sanctis Iesus introiit exemplaria verorum sed in ipsum caelum ut appareat nunc vultui Dei pro nobis

Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

neque ut saepe offerat semet ipsum quemadmodum pontifex intrat in sancta per singulos annos in sanguine alieno

і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

alioquin oportebat eum frequenter pati ab origine mundi nunc autem semel in consummatione saeculorum ad destitutionem peccati per hostiam suam apparuit

бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

et quemadmodum statutum est hominibus semel mori post hoc autem iudicium

І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

sic et Christus semel oblatus ad multorum exhaurienda peccata secundo sine peccato apparebit expectantibus se in salutem

так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.