Job 6

А Йов відповів та й сказав:

respondens autem Iob dixit

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

utinam adpenderentur peccata mea quibus iram merui et calamitas quam patior in statera

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

quasi harena maris haec gravior appareret unde et verba mea dolore sunt plena

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

quia sagittae Domini in me sunt quarum indignatio ebibit spiritum meum et terrores Domini militant contra me

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

numquid rugiet onager cum habuerit herbam aut mugiet bos cum ante praesepe plenum steterit

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

aut poterit comedi insulsum quod non est sale conditum aut potest aliquis gustare quod gustatum adfert mortem

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

quae prius tangere nolebat anima mea nunc prae angustia cibi mei sunt

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

quis det ut veniat petitio mea et quod expecto tribuat mihi Deus

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

et qui coepit ipse me conterat solvat manum suam et succidat me

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

et haec mihi sit consolatio ut adfligens me dolore non parcat nec contradicam sermonibus Sancti

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

quae est enim fortitudo mea ut sustineam aut quis finis meus ut patienter agam

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

nec fortitudo lapidum fortitudo mea nec caro mea aerea est

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

ecce non est auxilium mihi in me et necessarii quoque mei recesserunt a me

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

qui tollit ab amico suo misericordiam timorem Domini derelinquit

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

fratres mei praeterierunt me sicut torrens qui raptim transit in convallibus

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

qui timent pruinam inruet super eos nix

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

tempore quo fuerint dissipati peribunt et ut incaluerit solventur de loco suo

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

involutae sunt semitae gressuum eorum ambulabunt in vacuum et peribunt

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

considerate semitas Theman itinera Saba et expectate paulisper

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

confusi sunt quia speravi venerunt quoque usque ad me et pudore cooperti sunt

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

nunc venistis et modo videntes plagam meam timetis

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

numquid dixi adferte mihi et de substantia vestra donate mihi

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

vel liberate me de manu hostis et de manu robustorum eruite me

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

docete me et ego tacebo et si quid forte ignoravi instruite me

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

quare detraxistis sermonibus veritatis cum e vobis nullus sit qui possit arguere

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

ad increpandum tantum eloquia concinnatis et in ventum verba profertis

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

super pupillum inruitis et subvertere nitimini amicum vestrum

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

verumtamen quod coepistis explete praebete aurem et videte an mentiar

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

respondete obsecro absque contentione et loquentes id quod iustum est iudicate

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

et non invenietis in lingua mea iniquitatem nec in faucibus meis stultitia personabit