Ecclesiastes 7

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

melius est nomen bonum quam unguenta pretiosa et dies mortis die nativitatis

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

melius est ire ad domum luctus quam ad domum convivii in illa enim finis cunctorum admonetur hominum et vivens cogitat quid futurum sit

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

melior est ira risu quia per tristitiam vultus corrigitur animus delinquentis

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

cor sapientium ubi tristitia est et cor stultorum ubi laetitia

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

melius est a sapiente corripi quam stultorum adulatione decipi

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

quia sicut sonitus spinarum ardentium sub olla sic risus stulti sed et hoc vanitas

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

calumnia conturbat sapientem et perdet robur cordis illius

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

melior est finis orationis quam principium melior est patiens arrogante

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

ne velox sis ad irascendum quia ira in sinu stulti requiescit

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

ne dicas quid putas causae est quod priora tempora meliora fuere quam nunc sunt stulta est enim huiuscemodi interrogatio

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

utilior est sapientia cum divitiis et magis prodest videntibus solem

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

sicut enim protegit sapientia sic protegit pecunia hoc autem plus habet eruditio et sapientia quod vitam tribuunt possessori suo

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

considera opera Dei quod nemo possit corrigere quem ille despexerit

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

in die bona fruere bonis et malam diem praecave sicut enim hanc sic et illam fecit Deus ut non inveniat homo contra eum iustas querimonias

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

haec quoque vidi in diebus vanitatis meae iustus perit in iustitia sua et impius multo vivit tempore in malitia sua

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

noli esse iustus multum neque plus sapias quam necesse est ne obstupescas

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

ne impie agas multum et noli esse stultus ne moriaris in tempore non tuo

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

bonum est te sustentare iustum sed et ab illo ne subtrahas manum tuam quia qui Deum timet nihil neglegit

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

sapientia confortabit sapientem super decem principes civitatis

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

non est enim homo iustus in terra qui faciat bonum et non peccet

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

sed et cunctis sermonibus qui dicuntur ne accommodes cor tuum ne forte audias servum tuum maledicentem tibi

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

scit enim tua conscientia quia et tu crebro maledixisti aliis

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

cuncta temptavi in sapientia dixi sapiens efficiar et ipsa longius recessit a me

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

multo magis quam erat et alta profunditas quis inveniet eam

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

lustravi universa animo meo ut scirem et considerarem et quaererem sapientiam et rationem et ut cognoscerem impietatem stulti et errorem inprudentium

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

et inveni amariorem morte mulierem quae laqueus venatorum est et sagena cor eius vincula sunt manus illius qui placet Deo effugiet eam qui autem peccator est capietur ab illa

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

ecce hoc inveni dicit Ecclesiastes unum et alterum ut invenirem rationem

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

quam adhuc quaerit anima mea et non inveni virum de mille unum repperi mulierem ex omnibus non inveni

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

solummodo hoc inveni quod fecerit Deus hominem rectum et ipse se infinitis miscuerit quaestionibus quis talis ut sapiens est et quis cognovit solutionem verbi