Hebrews 10

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Διοτι ο νομος, εχων σκιαν των μελλοντων αγαθων, ουχι αυτην την εικονα των πραγματων, δεν δυναται ποτε δια των αυτων θυσιων, τας οποιας προσφερουσι κατ ενιαυτον παντοτε να τελειοποιηση τους προσερχομενους

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

επειδη τοτε δεν ηθελον παυσει να προσφερωνται, διοτι οι λατρευται απαξ καθαρισθεντες, δεν ηθελον εχει πλεον ουδεμιαν συνειδησιν αμαρτιων

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

αλλ εν αυταις γινεται κατ ενιαυτον αναμνησις αμαρτιων

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

διοτι αδυνατον ειναι αιμα ταυρων και τραγων να αφαιρη αμαρτιας.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Δια τουτο εισερχομενος εις τον κοσμον, λεγει Θυσιαν και προσφοραν δεν ηθελησας, αλλ ητοιμασας εις εμε σωμα

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

εις ολοκαυτωματα και προσφορας περι αμαρτιας δεν ευηρεστηθης

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

τοτε ειπον Ιδου, ερχομαι, εν τω τομω του βιβλιου ειναι γεγραμμενον περι εμου, δια να καμω, ω Θεε, το θελημα σου.

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Αφου ειπεν ανωτερω οτι θυσιαν και προσφοραν και ολοκαυτωματα και προσφορας περι αμαρτιας δεν ηθελησας ουδε ευηρεστηθης εις αυτας, αιτινες προσφερονται κατα τον νομον,

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

τοτε ειπεν Ιδου, ερχομαι δια να καμω, ω Θεε, το θελημα σου. Αναιρει το πρωτον, δια να συστηση το δευτερον.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

Με το οποιον θελημα ειμεθα ηγιασμενοι δια της προσφορας του σωματος του Ιησου Χριστου απαξ γενομενης.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

Και πας μεν ιερευς ισταται καθ ημεραν λειτουργων και τας αυτας πολλακις προσφερων θυσιας, αιτινες ποτε δεν δυνανται να αφαιρεσωσιν αμαρτιας

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

αλλ αυτος αφου προσεφερε μιαν θυσιαν υπερ αμαρτιων, εκαθησε διαπαντος εν δεξια του Θεου,

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

προσμενων του λοιπου εωσου τεθωσιν οι εχθροι αυτου υποποδιον των ποδων αυτου.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Διοτι με μιαν προσφοραν ετελειοποιησε δια παντος τους αγιαζομενους.

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

Μαρτυρει δε εις ημας και το Πνευμα το Αγιον διοτι αφου ειπε προτερον,

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

Αυτη ειναι η διαθηκη, την οποιαν θελω καμει προς αυτους μετα τας ημερας εκεινας, λεγει ο Κυριος Θελω δωσει τους νομους μου εις τας καρδιας αυτων και θελω γραψει αυτους επι των διανοιων αυτων, προσθετει,

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

Και τας αμαρτιας αυτων και τας ανομιας αυτων δεν θελω ενθυμεισθαι πλεον.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Οπου δε ειναι αφεσις τουτων, δεν ειναι πλεον προσφορα περι αμαρτιας.

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Εχοντες λοιπον, αδελφοι, παρρησιαν να εισελθωμεν εις τα αγια δια του αιματος του Ιησου,

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

δια νεας και ζωσης οδου, την οποιαν καθιερωσεν εις ημας δια του καταπετασματος, τουτεστι της σαρκος αυτου,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

και εχοντες ιερεα μεγαν επι τον οικον του Θεου,

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

ας πλησιαζωμεν μετα αληθινης καρδιας εν πληροφορια πιστεως, εχοντες τας καρδιας ημων κεκαθαρμενας απο συνειδησεως πονηρας και λελουμενοι το σωμα με υδωρ καθαρον

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

ας κρατωμεν την ομολογιαν της ελπιδος ασαλευτον διοτι πιστος ο υποσχεθεις

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

και ας φροντιζωμεν περι αλληλων, παρακινουντες εις αγαπην και καλα εργα,

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

μη αφινοντες το να συνερχωμεθα ομου, καθως ειναι συνηθεια εις τινας, αλλα προτρεποντες αλληλους, και τοσουτω μαλλον, οσον βλεπετε πλησιαζουσαν την ημεραν.

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

Διοτι εαν ημεις αμαρτανωμεν εκουσιως, αφου ελαβομεν την γνωσιν της αληθειας, δεν απολειπεται πλεον θυσια περι αμαρτιων,

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

αλλα φοβερα τις απεκδοχη κρισεως και εξαψις πυρος, το οποιον μελλει να κατατρωγη τους εναντιους.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Εαν τις αθετηση τον νομον του Μωυσεως, επι δυο η τριων μαρτυρων αποθνησκει χωρις ελεος

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

ποσον στοχαζεσθε χειροτερας τιμωριας θελει κριθη αξιος ο καταπατησας τον Υιον του Θεου και νομισας κοινον το αιμα της διαθηκης, με το οποιον ηγιασθη, και υβρισας το Πνευμα της χαριτος;

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Διοτι εξευρομεν τον ειποντα Εις εμε ανηκει η εκδικησις, εγω θελω καμει ανταποδοσιν, λεγει Κυριος και παλιν Ο Κυριος θελει κρινει τον λαον αυτου.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Φοβερον ειναι το να πεση τις εις χειρας Θεου ζωντος.

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Αναφερετε δε εις την μνημην σας τας προτερας ημερας, εν αις αφου εφωτισθητε, υπεμεινατε μεγαν αγωνα παθηματων

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

ποτε μεν θεατριζομενοι με ονειδισμους και θλιψεις, ποτε δε γινομενοι κοινωνοι των τα τοιαυτα παθοντων.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

Διοτι εδειξατε συμπαθειαν εις τα δεσμα μου και εδεχθητε μετα χαρας την αρπαγην των υπαρχοντων σας, εξευροντες οτι εχετε εις εαυτους περιουσιαν εν ουρανοις καλητεραν και διαμενουσαν.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Μη αποβαλητε λοιπον την παρρησιαν σας, ητις εχει μισθαποδοσιαν μεγαλην.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

Διοτι εχετε χρειαν υπομονης, δια να καμητε το θελημα του Θεου και να λαβητε την επαγγελιαν.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Διοτι ετι ολιγον καιρον, και θελει ελθει ο ερχομενος και δεν θελει βραδυνει.

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

Ο δε δικαιος θελει ζησει εκ πιστεως και εαν τις συρθη οπισω, η ψυχη μου δεν ευαρεστειται εις αυτον.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

ημεις ομως δεν ειμεθα εκ των συρομενων οπισω προς απωλειαν, αλλ εκ των πιστευοντων προς σωτηριαν της ψυχης.