Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

För sångmästaren; av Koras söner; en sång.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

 Gud, med våra öron hava vi hört,      våra fäder hava förtäljt därom för oss:  om den gärning du gjorde i deras dagar,  i forntidens dagar.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

 Det var du som med din hand  utrotade hedningarna, men planterade dem;  du fördärvade andra folk, men dem lät du utbreda sig.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

 Ty icke med sitt svärd intogo de landet,  och deras egen arm gav dem icke seger,  utan din högra hand och din arm  och ditt ansiktes ljus, ty du hade behag till dem.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

 Du, densamme, är min konung, o Gud;  så tillsäg nu Jakob seger.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

 Med din hjälp kunna vi stöta ned våra ovänner  och i ditt namn förtrampa våra motståndare.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

 Ty icke på min båge förlitar jag mig,  och mitt svärd kan icke giva mig seger;

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

 nej, du giver oss seger över våra ovänner,  och dem som hata oss låter du komma på skam.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

 Gud lova vi alltid,  och ditt namn prisa vi evinnerligen.  Sela.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

 Och dock har du nu förkastat oss och låtit oss varda till blygd,  och du drager icke ut med våra härar.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

 Du låter oss vika tillbaka för ovånnen,  och de som hata oss taga sig byte.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

 Du låter oss bliva uppätna såsom får,  och bland hedningarna han du förstrött oss.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

 Du säljer ditt folk för ett ringa pris,  stor är icke den vinst du har gjort därpå.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

 Du låter oss bliva till smälek för våra grannar,  till spott och hån för dem som bo omkring oss.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

 Du gör oss till ett ordspråk bland hedningarna,  du låter folken skaka huvudet åt oss.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

 Hela dagen är min smälek inför mig,  och blygsel höljer mitt ansikte,

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

 när jag hör smädarens och lastarens tal,  när jag ser fienden och den hämndgirige.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

 Allt detta har kommit över oss,  och vi hava dock icke förgätit dig,  ej heller svikit ditt förbund.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

 Våra hjärtan avföllo icke,  och våra steg veko ej av ifrån din väg,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

 så att du därför har krossat oss i schakalers land  och övertäckt oss med dödsskugga.

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

 Om vi hade förgätit vår Guds namn  och uträckt våra händer till en främmande gud,

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

 månne icke Gud skulle hava utrannsakat det,  han som känner hjärtats lönnligheter?

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

 Nej, för din skull varda vi dödade hela dagen  och bliva aktade såsom slaktfår.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

 Vakna upp; varför sover du, Herre?  Vakna, förkasta oss icke för alltid.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

 Varför döljer du ditt ansikte  och förgäter vårt lidande och trångmål?

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

 Se, vår själ är nedböjd i stoftet,  vår kropp ligger nedtryckt till jorden. [ (Psalms 44:27)  Stå upp till vår hjälp,  och förlossa oss för din nåds skull. ]