Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Al Músico principal: de los hijos de Coré: Masquil. OH Dios, con nuestros oídos hemos oído, nuestros padres nos han contado, La obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Tú con tu mano echaste las gentes, y los plantaste á ellos; Afligiste los pueblos, y los arrojaste.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Porque no se apoderaron de la tierra por su espada, Ni su brazo los libró; Sino tu diestra, y tu brazo, y la luz de tu rostro, Porque te complaciste en ellos.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Tú, oh Dios, eres mi rey: Manda saludes á Jacob.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Por medio de ti sacudiremos á nuestros enemigos: En tu nombre atropellaremos á nuestros adversarios.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Porque no confiaré en mi arco, Ni mi espada me salvará.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Pues tú nos has guardado de nuestros enemigos, Y has avergonzado á los que nos aborrecían.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

En Dios nos gloriaremos todo tiempo, Y para siempre loaremos tu nombre. (Selah.)

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Empero nos has desechado, y nos has hecho avergonzar; Y no sales en nuestros ejércitos.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Nos hiciste retroceder del enemigo, Y saqueáronnos para sí los que nos aborrecían.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Pusístenos como á ovejas para comida, Y esparcístenos entre las gentes.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Has vendido tu pueblo de balde, Y no pujaste en sus precios.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Pusístenos por vergüenza á nuestros vecinos, Por escarnio y por burla á los que nos rodean.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Pusístenos por proverbio entre las gentes, Por movimiento de cabeza en los pueblos.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Cada día mi vergüenza está delante de mí, Y cúbreme la confusión de mi rostro,

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Por la voz del que me vitupera y deshonra, Por razón del enemigo y del que se venga.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Todo esto nos ha venido, y no nos hemos olvidado de ti; Y no hemos faltado á tu pacto.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

No se ha vuelto atrás nuestro corazón, Ni tampoco se han apartado nuestros pasos de tus caminos.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Cuando nos quebrantaste en el lugar de los dragones, Y nos cubriste con sombra de muerte,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Si nos hubiésemos olvidado del nombre de nuestro Dios, Ó alzado nuestras manos á dios ajeno,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

¿No demandaría Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Empero por tu causa nos matan cada día; Somos tenidos como ovejas para el matadero.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Despierta; ¿por qué duermes, Señor? Despierta, no te alejes para siempre.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

¿Por qué escondes tu rostro, Y te olvidas de nuestra aflicción, y de la opresión nuestra?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Porque nuestra alma está agobiada hasta el polvo: Nuestro vientre está pegado con la tierra.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Levántate para ayudarnos, Y redímenos por tu misericordia.