Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

(Către mai marele cîntăreţilor. Un psalm al fiilor lui Core. O cîntare.) Dumnezeule, am auzit cu urechile noastre, şi părinţii noştri ne-au povestit lucrările, pe cari le-ai făcut pe vremea lor, în zilele de odinioară.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Cu mîna Ta, ai izgonit neamuri, ca să -i sădeşti pe ei, ai lovit popoare, ca să -i întinzi pe ei.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Căci nu prin sabia lor au pus mîna pe ţară, nu braţul lor i -a mîntuit, ci dreapta Ta, braţul Tău, lumina Feţei Tale, pentrucă îi iubeai.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Dumnezeule, Tu eşti Împăratul meu: porunceşte izbăvirea lui Iacov!

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Cu Tine doborîm pe vrăjmaşii noştri, cu Numele Tău zdrobim pe protivnicii noştri.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Căci nu în arcul meu mă încred, nu sabia mea mă va scăpa;

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

ci Tu ne izbăveşti de vrăjmaşii noştri, şi dai de ruşine pe cei ce ne urăsc.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Noi, în fiecare zi, ne lăudăm cu Dumnezeu, şi pururea slăvim Numele Tău. -(Oprire).

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Dar Tu ne lepezi, ne acoperi de ruşine, nu mai ieşi cu oştirile noastre;

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

ne faci să dăm dosul înaintea vrăjmaşului, şi ceice ne urăsc, ridică prăzi luate dela noi.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Ne dai ca pe nişte oi de mîncat, şi ne risipeşti printre neamuri.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Vinzi pe poporul Tău pe nimic, şi nu -l socoteşti de mare preţ.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Ne faci de ocara vecinilor noştri, de batjocura şi de rîsul celor ce ne înconjoară.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Ne faci de pomină printre neamuri, şi pricină de clătinare din cap printre popoare.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Ocara mea este totdeauna înaintea mea, şi ruşinea îmi acopere faţa,

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

la glasul celui ce mă batjocoreşte şi mă ocărăşte, la vederea vrăjmaşului şi răzbunătorului.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Toate acestea ni se întîmplă, fără ca noi să Te fi uitat, fără să fi călcat legămîntul Tău:

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

da, inima nu ni s'a abătut, paşii nu ni s'au depărtat de pe cărarea Ta,

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

ca să ne zdrobeşti în locuinţa şacalilor, şi să ne acoperi cu umbra morţii.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Dacă am fi uitat Numele Dumnezeului nostru, şi ne-am fi întins mînile spre un dumnezeu străin,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

n'ar şti Dumnezeu lucrul acesta, El, care cunoaşte tainele inimii?

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Dar din pricina Ta sîntem junghiaţi în toate zilele, sîntem priviţi ca nişte oi sortite pentru măcelărie.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Trezeşte-Te! Pentruce dormi, Doamne? Trezeşte-Te! Nu ne lepăda pe vecie!

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Pentruce Îţi ascunzi Faţa? Pentruce uiţi de nenorocirea şi apăsarea noastră?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Căci sufletul ne este doborît în ţărînă de mîhnire, trupul nostru este lipit de pămînt.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Scoală-Te, ca să ne ajuţi! Izbăveşte-ne, pentru bunătatea Ta!