Job 3

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

Depois disso abriu Jó a sua boca, e amaldiçoou o seu dia.

І Йов заговорив та й сказав:

E Jó falou, dizendo:

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

Pereça o dia em que nasci, e a noite que se disse: Foi concebido um homem!

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Converta-se aquele dia em trevas; e Deus, lá de cima, não tenha cuidado dele, nem resplandeça sobre ele a luz.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

Reclamem-no para si as trevas e a sombra da morte; habitem sobre ele nuvens; espante-o tudo o que escurece o dia.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Quanto àquela noite, dela se apodere a escuridão; e não se regozije ela entre os dias do ano; e não entre no número dos meses.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Ah! Seja estéril aquela noite; que nela não entre voz de regozijo.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

Amaldiçoem-na aqueles que amaldiçoam os dias, que são peritos em suscitar o leviatã.

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

As estrelas da alva se lhe escureçam; espere ela em vão a luz, e não veja as pálpebras da manhã;

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

porquanto não fechou as portas do ventre de minha mãe, nem escondeu dos meus olhos a aflição.

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Por que não morri ao nascer? Por que não expirei ao vir à luz?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

Por que me receberam os joelhos? E por que os seios, para que eu mamasse?

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

Pois agora eu estaria deitado e quieto; teria dormido e estaria em repouso,

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

com os reis e conselheiros da terra, que reedificavam ruínas para si,

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

ou com os príncipes que tinham ouro, que enchiam as suas casas de prata;

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

ou, como aborto oculto, eu não teria existido, como as crianças que nunca viram a luz.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

Ali os ímpios cessam de perturbar; e ali repousam os cansados.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

Ali os presos descansam juntos, e não ouvem a voz do exator.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

O pequeno e o grande ali estão e o servo está livre de seu senhor.

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

Por que se concede luz ao aflito, e vida aos amargurados de alma;

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

que anelam pela morte sem que ela venha, e cavam em procura dela mais do que de tesouros escondidos;

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

que muito se regozijam e exultam, quando acham a sepultura?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

Sim, por que se concede luz ao homem cujo caminho está escondido, e a quem Deus cercou de todos os lados?

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

Pois em lugar de meu pão vem o meu suspiro, e os meus gemidos se derramam como água.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

Porque aquilo que temo me sobrevém, e o que receio me acontece.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...

Não tenho repouso, nem sossego, nem descanso; mas vem a perturbação.