Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Przedniejszemu śpiewakowi z synów Korego psalm nauczający.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Boże! uszami naszemi słyszeliśmy; ojcowie nasi powiadali nam o sprawach, któreś czynił za dni ich, za dni starodawnych.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tyś ręką swą wypędził pogan, a onycheś wszczepił; wytraciłeś narody, a onycheś rozkrzewił.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Bo nie przez miecz swój posiedli ziemię, i ramię ich nie wybawiło ich, ale prawica twoja i ramię twoje, a światłość oblicza twego, przeto, żeś ich upodobał sobie.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Tyś sam król mój, o Boże! sprawże wielkie wybawienie Jakóbowi.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Przez cię nieprzyjaciół naszych porażaliśmy; w imieniu twojem deptaliśmy powstawających przeciwko nam.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Bom w łuku moim nie ufał, ani miecz mój obronił mię;

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Aleś nas ty wybawiał od nieprzyjaciół naszych, a nienawidzących nas zawstydzałeś.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Przetoż chlubimy się w tobie, Boże! na każdy dzień, a imię twoje na wieki wysławiamy. Sela.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Ale teraz odrzuciłeś i zawstydziłeś nas, a nie wychodzisz z wojskami naszemi.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Sprawiłeś, żeśmy tył podali nieprzyjacielowi, a ci, którzy nas mają w nienawiści, rozchwycili między się dobra nasze.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Podałeś nas jako owce na żer, a między pogan rozproszyłeś nas.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Sprzedałeś lud twój za nic, a nie podniosłeś ceny ich.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Podałeś nas na wzgardę sąsiadom naszym, na szyderstwo i na pośmiech tym, którzy są około nas.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Wystawiłeś nas na przypowieść między poganami, tak, że nad nami narody głową kiwają.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Na każdy dzień wstyd mój jest przedemną, a hańba twarzy mojej okrywa mię.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Dla głosu tego, który mię sromoci i potwarza, dla nieprzyjaciela, i tego, który się mści.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

To wszystko przyszło na nas; a wżdyśmy cię nie zapomnieli, aniśmy wzruszyli przymierza twego.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Nie cofnęło się nazad serce nasze, ani się uchyliły kroki nasze od ścieżki twojej,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Chociażeś nas był potarł, wrzuciwszy nas na miejsce smoków, i okryłeś nas cieniem śmierci.

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Byśmyć byli zapomnieli imienia Boga naszego, a podnieśli ręce nasze do Boga cudzego,

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Iazliby się był Bóg o tem nie pytał? gdyż on wie skrytości serca.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Aleć nas dla ciebie zabijają na każdy dzień; poczytają nas jako owce na rzeź zgotowane.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Ocuć się; przeczże śpisz, Panie! Przebudź się, nie odrzucaj nas na wieki.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Przeczże oblicze twoje ukrywasz, a zapominasz utrapienia naszego i ucisku naszego?

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Albowiem potłoczona jest aż do prochu dusza nasza, a przylgnął do ziemi żywot nasz. Powstańże na ratunek nasz, a odkup nas dla miłosierdzia twego.