Luke 24

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

A pierwszego dnia po sabacie bardzo rano przyszły do grobu, niosąc rzeczy wonne, które były nagotowały i niektóre inne z niemi;

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

I znalazły kamień odwalony od grobu.

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

A wszedłszy w grób, nie znalazły ciała Pana Jezusowego.

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

I stało się, gdy się dlatego zatrwożyły, że oto dwaj mężowie stanęli przy nich w szatach świetnych.

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

A gdy się one bały i schyliły twarz swoję ku ziemi, rzekli do nich: Cóż szukacie żyjącego między umarłymi?

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

Nie maszci go tu, ale wstał: wspomnijcie, jako wam powiadał, gdy jeszcze był w Galilei,

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

Mówiąc: Iż Syn człowieczy musi być wydany w ręce ludzi grzesznych, i być ukrzyżowany, a trzeciego dnia zmartwychwstać.

І згадали вони ті слова Його!

I wspomniały na słowa jego.

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

A wróciwszy się od grobu, oznajmiły to wszystko onym jedenastu i innym wszystkim.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

A była Maryja Magdalena i Joanna, i Maryja, matka Jakóbowa, i inne z niemi, które to powiadały Apostołom.

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

Ale się im zdały jako plotki słowa ich, i nie wierzyli im.

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Tedy Piotr wstawszy, bieżał do grobu, a nachyliwszy się, ujrzał same tylko prześcieradła leżące, i odszedł, dziwując się sam u siebie temu, co się stało.

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

A oto dwaj z nich tegoż dnia szli do miasteczka, które było na sześćdziesiąt stajan od Jeruzalemu, które zwano Emaus.

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

A ci rozmawiali z sobą o tem wszystkiem, co się było stało.

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

I stało się, gdy oni rozmawiali i wespół się pytali, że i Jezus przybliżywszy się, szedł z nimi.

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

Ale oczy ich były zatrzymane, aby go nie poznali.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

I rzekł do nich: Cóż to za rozmowy, które macie między sobą idąc, a jesteście smutni?

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

A odpowiadając mu jeden, któremu było imię Kleofas, rzekł mu: Tyś sam przychodniem w Jeruzalemie, a nie wiesz, co się w niem w tych dniach stało?

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

I rzekł im: Cóż? A oni mu rzekli: O Jezusie Nazareńskim, który był mąż prorok, mocny w uczynku i w mowie przed Bogiem i wszystkim ludem;

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

A jako go wydali przedniejsi kapłani i przełożeni nasi, aby był skazany na śmierć; i ukrzyżowali go.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

A myśmy się spodziewali, iż on miał odkupić Izraela; ale teraz temu wszystkiemu dziś jest trzeci dzień, jako się to stało.

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Lecz i niewiasty niektóre z naszych przestraszyły nas, które raniuczko były u grobu;

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

A nie znalazłszy ciała jego, przyszły powiadając, iż widzenie Anielskie widziały, którzy powiadają, iż on żyje.

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

I chodzili niektórzy z naszych do grobu, i tak znaleźli, jako i niewiasty powiadały; ale samego nie widzieli.

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Tedy on rzekł do nich: O głupi, a leniwego serca ku wierzeniu temu wszystkiemu, co powiedzieli prorocy!

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Azaż nie musiał Chrystus tego cierpieć i wnijść do chwały swojej?

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

A począwszy od Mojżesza i od wszystkich proroków, wykładał im wszystkie one Pisma, które o nim napisane były.

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

I przybliżył się ku miasteczku, do którego szli, a on pokazywał, jakoby miał dalej iść.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Ale go oni przymusili, mówiąc: Zostań z nami, boć się ma ku wieczorowi, i już się dzień nachylił. I wszedł, aby został z nimi.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

I stało się, gdy on siedział z nimi za stołem, wziąwszy chleb, błogosławił, a łamiąc podawał im.

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

I otworzyły się oczy ich, i poznali go; ale on zniknął z oczu ich.

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

I mówili między sobą: Izali serce nasze nie pałało w nas, gdy z nami w drodze mówił, i gdy nam Pisma otwierał?

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

A wstawszy onejże godziny, wrócili się do Jeruzalemu, i znaleźli zgromadzonych onych jedenaście, i tych, którzy z nimi byli,

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

Powiadających: Iż wstał Pan prawdziwie, i ukazał się Szymonowi.

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

A oni też powiedzieli, co się stało w drodze, i jako go poznali w łamaniu chleba.

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

A gdy oni to mówili, stanął sam Jezus w pośrodku nich, i rzekł im: Pokój wam!

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

A oni przelęknąwszy się i przestraszeni będąc, mniemali, iż ducha widzieli.

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

I rzekł im: Czemuście się zatrwożyli, i czemu myśli wstępują do serc waszych?

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Oglądajcie ręce moje i nogi moje, żemci ja jest on; dotykajcie się mnie, a obaczcie; bo duch nie ma ciała ani kości, jako widzicie, że ja mam.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

A to rzekłszy, pokazał im ręce i nogi.

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Lecz gdy oni jeszcze nie wierzyli od radości, ale się dziwowali, rzekł im: Macie tu co jeść?

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

A oni mu podali sztukę ryby pieczonej i plastr miodu.

І, взявши, Він їв перед ними.

A on wziąwszy, jadł przed nimi.

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

I rzekł do nich: Teć są słowa, którem mówił do was, będąc jeszcze z wami, iż się musi wypełnić wszystko, co napisano w zakonie Mojżeszowym i w prorokach, i w psalmach o mnie.

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Tedy im otworzył zmysł, żeby rozumieli Pisma.

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

I rzekł im: Takci napisano, i tak musiał Chrystus cierpieć, i trzeciego dnia zmartwychwstać;

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

I aby była kazana w imieniu jego pokuta i odpuszczenie grzechów między wszystkimi narody, począwszy od Jeruzalemu.

А ви свідки того.

A wy jesteście świadkami tego.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

A oto ja poślę na was obietnicę Ojca mego, a wy zostańcie w mieście Jeruzalemie, dokąd nie będziecie przyobleczeni mocą z wysokości.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

I wywiódł je precz aż do Betanii, a podniósłszy ręce swoje błogosławił im.

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

I stało się, gdy im błogosławił, rozstał się z nimi, i był niesiony w górę do nieba.

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

A oni pokłoniwszy mu się, wrócili się do Jeruzalemu z radością wielką.

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

I byli zawsze w kościele, chwaląc i błogosławiąc Boga. Amen.