Job 17

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Dech mój skażony jest; dni moje giną; groby mię czekają.

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Zaiste naśmiewcy są przy mnie, a w ich draźnieniu mieszka oko moje.

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Staw mi, proszę, rękojmię za się. Któż jest ten? Niech mi na to da rękę.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Boś serce ich ukrył przed wyrozumieniem; przetoż ich nie wywyższysz.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Kto pochlebia przyjaciołom, oczy synów jego ustaną.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Wystawił mię zaiste na przypowieść ludziom, i jako śmiechowisko przed nimi.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Zaćmione jest dla żałości oko moje, a wszystkie myśli moje są jako cień.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Zdumieją się szczerzy nad tem; a niewinny przeciwko obłudnikowi powstanie.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Będzie się trzymał sprawiedliwy drogi swojej; a kto ma czyste ręce, przyczyni mocy.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Wy tedy wszyscy nawróćcie się, a pójdźcie, proszę; bo nie znajduję między wami mądrego.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

Dni moje przeminęły; myśli moje rozerwane są, to jest, zamysły serca mego.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

Noc mi się w dzień obraca; a światłość skraca się dla ciemości.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

Jeźlibym czego oczekiwał, grób będzie domem moim, a w ciemnościach uścielę łoże moje.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Do dołu rzekę: Ojcem moim jesteś; a do robaków: Wy jesteście matką moją, i siostrą moją.

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

Bo gdzież teraz jest nadzieja moja? a oczekiwanie moje któż ogląda?

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

W głębię grobu zstąpię, ponieważ w prochu spólny odpoczynek wszystkich.