Ecclesiastes 7

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Lepsze jest imię dobre, niżeli maść wyborna; a dzień śmierci, niż dzień narodzenia.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Lepiej iść do domu żałoby, niż iść do domu biesiady, przeto, iż tam widzimy koniec każdego człowieka, a żyjący składa to do serca swego.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Lepszy jest smutek, niżeli śmiech; bo przez smutek twarzy naprawia się serce.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Serce mądrych w domu żałoby; ale serce głupich w domu wesela.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Lepiej jest słuchać gromienia mądrego, niżeli słuchać pieśni głupich.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Bo jaki jest trzask ciernia pod garncem, tak jest śmiech głupiego; i toć jest marność.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Zaiste ucisk przywodzi mądrego do szaleństwa, a dar zaślepia serce.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Lepsze jest dokończenie rzeczy, niżeli początek jej; lepszy jest człowiek cierpliwego ducha, niż ducha wyniosłego.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Nie bądź porywczy w duchu twym do gniewu; bo gniew w zanadrzyu głupich odpoczywa.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Nie mów: Cóż to jest, że dni pierwsze lepsze były, niż teraźniejsze? Bobyś się o tem nie mądrze pytał.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Dobra jest mądrość przy majętności,i jest pożteczna tym, którzy widzą słońce.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Albowiem pod cieniem mądrości, i pod cieniem srebra odpoczywa człowiek, a wszakże przedniejsza jest umiejętność mądrości; bo przynosi żywot tym, którzy ją mają.

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Przypatrz się sprawie Bożej; bo któż może wyprostować, co on skrzywi?

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

W dzień dobry zażywaj dobra, w dzień zły miej się na pieczy: boć ten uczynił Bóg przeciwko owemu, dlatego, aby nie doszedł człowiek tego, co nastanie po nim.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Tom wszystko widział za dni marności mojej: Bywa sprawiedliwy, który ginie z sprawiedliwością swoją; także bywa niezbożnik, który długo żyje we złości swojej.

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Nie bądź nazbyt sprawiedliwym, ani nazbyt mądrym; przeczżebyś miał do zguby przychodzić?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Nie bądź nader niepobożnym, ani nazbyt głupim; przeczżebyś miał umrzeć przed czasem swoim?

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Dobra jest, abyś się owego trzymał, a tego się nie puszczał; kto się boi Boga, uchodzi tego wszystkiego.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Mądrość umacnia mądrego więcej, niżeli dziesięć książąt, którzy są w mieście.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Zaiste niemasz człowieka sprawiedliwego na ziemi, któryby czynił dobrze, a nie grzeszył.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Nie do wszystkich też słów, które mówią ludzie przykładaj serca twego; i niech cię to nie obchodzi, choćciby i sługa twój złorzeczył.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Boć wie serce twoje, żeś i ty częstokroć drugim złorzeczył.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Wszystkiegom tego doświadczył mądrością, i rzekłem: Będę mądrym; aleć się mądrość oddaliła odemnie.

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

A co dalekiego, i co bardzo głębokiego jest, któż to znajdzie?

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Wszystkom ja przeszedł myślą swoją, abym poznał i wybadał się, i wynalazł mądrość i rozum, a żebym poznał niezbożność, głupstwo, i błąd, i szaleństwo.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

I znalazłem rzecz gorzciejszą nad śmierć, to jest, taką niewiastę, której serce jest jako sieci i sidło, a ręce jej jako pęta. Kto się Bogu podoba, wolny będzie od niej; ale grzesznik będzie od niej pojmany.

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Otom to znalazł, (mówi kaznodzieja,) stosując jedno z drugiem, abym doszedł umiejętności.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Czego zaś nad to szukała dusza moja, tedym nie znalazł. Męża jednego z tysiąca znalazłem; alem niewiasty między temi wszystkiemi nie znalazł.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

To tylko obacz, com znalazł, że stworzył Bóg człowieka dobrego; ale oni udali się za rozmaitemi myślami. Któż może z mądrym porównać? a kto może wyłożyć każdą rzecz?