Luke 24

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Men på den første dag i uken, tidlig i dagningen, kom de til graven, og hadde med sig de velluktende urter som de hadde tilberedt.

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

Men de fant stenen veltet fra graven,

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

og da de gikk inn i den, fant de ikke den Herre Jesu legeme.

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

Og det skjedde mens de stod rådville ved dette, se, da stod to menn hos dem i skinnende klædebon;

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

og da de blev forferdet og bøide sitt ansikt mot jorden, sa de til dem: Hvorfor søker I den levende blandt de døde?

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

Han er ikke her, han er opstanden; kom i hu hvorledes han talte til eder mens han ennu var i Galilea, da han sa

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

at Menneskesønnen skulde overgis i syndige menneskers hender og korsfestes og opstå på den tredje dag!

І згадали вони ті слова Його!

Da kom de hans ord i hu.

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

Og de vendte tilbake fra graven, og fortalte alt dette til de elleve og til alle de andre.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

Det var Maria Magdalena og Johanna og Maria, Jakobs mor, og de andre kvinner med dem. De sa dette til apostlene,

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

og deres ord syntes dem å være løs tale, og de trodde dem ikke.

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Men Peter stod op og løp til graven, og da han bøide sig ned, så han bare liksvøpet; og han gikk hjem og undret sig over det som var skjedd.

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

Og se, to av dem gikk samme dag til en by som ligger seksti stadier fra Jerusalem, og som heter Emmaus,

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

og de talte med hverandre om alt dette som hadde hendt.

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

Og det skjedde mens de talte sammen og spurte hverandre, da kom Jesus selv nær til dem og vandret sammen med dem;

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

men deres øine blev holdt igjen, så de ikke kjente ham.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Han sa til dem: Hvad er dette for tale som I fører med hverandre på veien? Og de stod stille med sorgfullt åsyn.

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

Men en av dem, som hette Kleopas, tok til orde og sa til ham: Er du alene fremmed i Jerusalem og vet ikke det som er skjedd der i disse dager?

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

Han sa til dem: Hvad da? Og de sa til ham: Det med Jesus fra Nasaret, som var en profet, mektig i gjerning og ord for Gud og alt folket,

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

og hvorledes våre yppersteprester og rådsherrer har overgitt ham til dødsdom og korsfestet ham.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

Men vi håpet at han var den som skulde forløse Israel. Og dog - med alt dette er det idag den tredje dag siden dette skjedde.

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Men så har og nogen av våre kvinner forferdet oss; de kom tidlig imorges til graven,

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

og da de ikke fant hans legeme, kom de og sa at de hadde sett et syn av engler, som sa at han lever;

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

og nogen av dem som var med oss, gikk bort til graven og fant det så som kvinnene hadde sagt; men ham så de ikke.

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Da sa han til dem: I dårer og senhjertede til å tro alt det profetene har talt!

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Måtte ikke Messias lide dette og så gå inn til sin herlighet?

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

Og han begynte fra Moses og fra alle profetene og utla for dem i alle skriftene det som er skrevet om ham.

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Og de var nær ved byen som de gikk til, og han lot som han vilde gå videre.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Da nødde de ham og sa: Bli hos oss; for det stunder til aften, og dagen heller! Og han gikk inn og blev hos dem.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Og det skjedde da han satt til bords med dem, da tok han brødet og velsignet det, og brøt det og gav dem;

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

da blev deres øine åpnet, og de kjente ham; og han blev usynlig for dem.

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

Og de sa til hverandre: Brente ikke vårt hjerte i oss da han talte til oss på veien og oplot skriftene for oss?

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

Og de stod op i samme stund og vendte tilbake til Jerusalem, og de fant de elleve samlet, og dem som var med dem, og disse sa:

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

Herren er sannelig opstanden, og er sett av Simon!

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Og de fortalte hvad som var skjedd på veien, og hvorledes han blev kjent av dem da han brøt brødet.

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

Mens de talte om dette, stod han selv midt iblandt dem og sa til dem: Fred være med eder!

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

Men de blev forferdet og fulle av frykt, og trodde at de så en ånd.

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Og han sa til dem: Hvorfor er I forferdet, og hvorfor opstiger tvilende tanker i eders hjerte?

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Se mine hender og mine føtter, og se at det er mig selv! Kjenn på mig og se! En ånd har jo ikke kjøtt og ben, som I ser at jeg har.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

Og da han hadde sagt dette, viste han dem sine hender og sine føtter.

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Men da de ennu ikke trodde for glede, og undret sig, sa han til dem: Har I her noget å ete?

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

Da gav de ham et stykke av en stekt fisk og noget av en honningkake,

І, взявши, Він їв перед ними.

og han tok det og åt for deres øine.

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

Og han sa til dem: Dette er mine ord som jeg talte til eder mens jeg ennu var hos eder, at alt det måtte opfylles som er skrevet i Mose lov og profetene og salmene om mig.

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Da oplot han deres forstand, så de kunde forstå skriftene.

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

Og han sa til dem: Så står skrevet, at Messias skal lide og opstå fra de døde på den tredje dag,

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

og at i hans navn skal omvendelse og syndenes forlatelse forkynnes for alle folkeslag, fra Jerusalem av.

А ви свідки того.

I er vidner om dette.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

Og jeg sender over eder det som min Fader har lovt; men I skal bli i byen inntil I blir iklædd kraft fra det høie.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Og han førte dem ut imot Betania, og han løftet op sine hender og velsignet dem;

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

og det skjedde da han velsignet dem, at han skiltes fra dem og blev optatt til himmelen.

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Og de tilbad ham og vendte tilbake til Jerusalem med stor glede,

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

Og de var alltid i templet og lovet og priste Gud.