Galatians 4

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Men jeg sier: Så lenge arvingen er barn, er det ingen forskjell mellem ham og en træl, enda han er herre over alt sammen;

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

men han er under formyndere og husholdere inntil den tid som hans far forut har fastsatt.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Således var også vi, dengang vi var barn, trælbundet under verdens barnelærdom;

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

men da tidens fylde kom, utsendte Gud sin Sønn, født av en kvinne, født under loven,

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

forat han skulde kjøpe dem fri som var under loven, forat vi skulde få barnekår.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

Og fordi I er sønner, har Gud sendt sin Sønns Ånd i våre hjerter, som roper: Abba, Fader!

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Så er du da ikke lenger træl, men sønn; men er du sønn, da er du og arving ved Gud.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Men dengang da I ikke kjente Gud, trælet I under de guder som i virkeligheten ikke er guder;

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

men nu, da I kjenner Gud, ja det som mere er, er kjent av Gud, hvorledes kan I da vende om igjen til den skrøpelige og fattige barnelærdom? vil I da på ny igjen træle under den?

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

I tar vare på dager og måneder og tider og år;

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

jeg frykter for eder at jeg kanskje forgjeves har gjort mig møie med eder.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Vær som jeg! for jeg er jo som I. Brødre! jeg ber eder. I har ingen urett gjort mig;

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

men I vet at det var på grunn av skrøpelighet i mitt kjød at jeg første gang kom til å forkynne evangeliet for eder;

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

og til tross for den fristelse som voldtes eder ved mitt kjød, ringeaktet og avskydde I mig ikke. I tok imot mig som en Guds engel, ja, som Kristus Jesus.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Hvor I dengang priste eder salige! for jeg gir eder det vidnesbyrd at hadde det vært mulig, så hadde I revet eders øine ut og gitt mig dem.

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Så er jeg da blitt eders fiende ved å si eder sannheten!

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

De legger sig efter eder med en iver som ikke er god; men de vil stenge eder ute, forat I skal være ivrige for dem.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Men det er godt å vise iver i det gode alltid, og ikke bare når jeg er til stede hos eder.

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Mine barn, som jeg atter føder med smerte, inntil Kristus vinner skikkelse i eder!

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

Jeg skulde ønske å være til stede hos eder nu og omskifte min røst; for jeg er rådvill med eder.

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Si mig, I som vil være under loven: Hører I ikke loven?

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Det er jo skrevet at Abraham hadde to sønner, én med trælkvinnen og én med den frie kvinne;

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

men trælkvinnens sønn er født efter kjødet, den frie kvinnes derimot ifølge løftet.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

I dette ligger en dypere mening under; for disse kvinner er to pakter, den ene fra berget Sinai, og den føder barn til trældom; dette er Hagar.

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

For Hagar er berget Sinai i Arabia, og svarer til det Jerusalem som nu er; for det er i trældom med sine barn.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

Men det Jerusalem som er der oppe, er fritt, og det er vår mor;

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

for det er skrevet: Vær glad, du ufruktbare, du som ikke føder! bryt ut og rop, du som ikke har veer! for den enslige kvinnes barn er mange flere enn hennes som har mannen.

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Men vi, brødre, er løftets barn, likesom Isak.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Men likesom dengang han som var født efter kjødet, forfulgte ham som var født efter Ånden, således og nu.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Men hvad sier Skriften? Driv ut trælkvinnen og hennes sønn! for trælkvinnens sønn skal ingenlunde arve med den frie kvinnes sønn.

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

Derfor, brødre, er vi ikke trælkvinnens barn, men den frie kvinnes.