Luke 24

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Now upon the first day of the week, very early in the morning, they came unto the sepulchre, bringing the spices which they had prepared, and certain others with them.

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

And they found the stone rolled away from the sepulchre.

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

And they entered in, and found not the body of the Lord Jesus.

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

And it came to pass, as they were much perplexed thereabout, behold, two men stood by them in shining garments:

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

And as they were afraid, and bowed down their faces to the earth, they said unto them, Why seek ye the living among the dead?

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

He is not here, but is risen: remember how he spake unto you when he was yet in Galilee,

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

Saying, The Son of man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.

І згадали вони ті слова Його!

And they remembered his words,

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

And returned from the sepulchre, and told all these things unto the eleven, and to all the rest.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

It was Mary Magdalene, and Joanna, and Mary the mother of James, and other women that were with them, which told these things unto the apostles.

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

And their words seemed to them as idle tales, and they believed them not.

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Then arose Peter, and ran unto the sepulchre; and stooping down, he beheld the linen clothes laid by themselves, and departed, wondering in himself at that which was come to pass.

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

And, behold, two of them went that same day to a village called Emmaus, which was from Jerusalem about threescore furlongs.

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

And they talked together of all these things which had happened.

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

And it came to pass, that, while they communed together and reasoned, Jesus himself drew near, and went with them.

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

But their eyes were holden that they should not know him.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

And he said unto them, What manner of communications are these that ye have one to another, as ye walk, and are sad?

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

And the one of them, whose name was Cleopas, answering said unto him, Art thou only a stranger in Jerusalem, and hast not known the things which are come to pass there in these days?

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

And he said unto them, What things? And they said unto him, Concerning Jesus of Nazareth, which was a prophet mighty in deed and word before God and all the people:

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

And how the chief priests and our rulers delivered him to be condemned to death, and have crucified him.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

But we trusted that it had been he which should have redeemed Israel: and beside all this, to day is the third day since these things were done.

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Yea, and certain women also of our company made us astonished, which were early at the sepulchre;

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

And when they found not his body, they came, saying, that they had also seen a vision of angels, which said that he was alive.

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

And certain of them which were with us went to the sepulchre, and found it even so as the women had said: but him they saw not.

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Then he said unto them, O fools, and slow of heart to believe all that the prophets have spoken:

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Ought not Christ to have suffered these things, and to enter into his glory?

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

And beginning at Moses and all the prophets, he expounded unto them in all the scriptures the things concerning himself.

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

And they drew nigh unto the village, whither they went: and he made as though he would have gone further.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

But they constrained him, saying, Abide with us: for it is toward evening, and the day is far spent. And he went in to tarry with them.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

And it came to pass, as he sat at meat with them, he took bread, and blessed it, and brake, and gave to them.

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

And their eyes were opened, and they knew him; and he vanished out of their sight.

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

And they said one to another, Did not our heart burn within us, while he talked with us by the way, and while he opened to us the scriptures?

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

And they rose up the same hour, and returned to Jerusalem, and found the eleven gathered together, and them that were with them,

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

Saying, The Lord is risen indeed, and hath appeared to Simon.

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

And they told what things were done in the way, and how he was known of them in breaking of bread.

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

And as they thus spake, Jesus himself stood in the midst of them, and saith unto them, Peace be unto you.

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

But they were terrified and affrighted, and supposed that they had seen a spirit.

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

And he said unto them, Why are ye troubled? and why do thoughts arise in your hearts?

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Behold my hands and my feet, that it is I myself: handle me, and see; for a spirit hath not flesh and bones, as ye see me have.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

And when he had thus spoken, he shewed them his hands and his feet.

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

And while they yet believed not for joy, and wondered, he said unto them, Have ye here any meat?

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

And they gave him a piece of a broiled fish, and of an honeycomb.

І, взявши, Він їв перед ними.

And he took it, and did eat before them.

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

And he said unto them, These are the words which I spake unto you, while I was yet with you, that all things must be fulfilled, which were written in the law of Moses, and in the prophets, and in the psalms, concerning me.

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Then opened he their understanding, that they might understand the scriptures,

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

And said unto them, Thus it is written, and thus it behoved Christ to suffer, and to rise from the dead the third day:

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

And that repentance and remission of sins should be preached in his name among all nations, beginning at Jerusalem.

А ви свідки того.

And ye are witnesses of these things.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

And, behold, I send the promise of my Father upon you: but tarry ye in the city of Jerusalem, until ye be endued with power from on high.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

And he led them out as far as to Bethany, and he lifted up his hands, and blessed them.

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

And it came to pass, while he blessed them, he was parted from them, and carried up into heaven.

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

And they worshipped him, and returned to Jerusalem with great joy:

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

And were continually in the temple, praising and blessing God. Amen.