Galatians 4

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Now I say, That the heir, as long as he is a child, differeth nothing from a servant, though he be lord of all;

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

But is under tutors and governors until the time appointed of the father.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Even so we, when we were children, were in bondage under the elements of the world:

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

But when the fulness of the time was come, God sent forth his Son, made of a woman, made under the law,

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

To redeem them that were under the law, that we might receive the adoption of sons.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

And because ye are sons, God hath sent forth the Spirit of his Son into your hearts, crying, Abba, Father.

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Wherefore thou art no more a servant, but a son; and if a son, then an heir of God through Christ.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Howbeit then, when ye knew not God, ye did service unto them which by nature are no gods.

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

But now, after that ye have known God, or rather are known of God, how turn ye again to the weak and beggarly elements, whereunto ye desire again to be in bondage?

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Ye observe days, and months, and times, and years.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

I am afraid of you, lest I have bestowed upon you labour in vain.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Brethren, I beseech you, be as I am; for I am as ye are: ye have not injured me at all.

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

Ye know how through infirmity of the flesh I preached the gospel unto you at the first.

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

And my temptation which was in my flesh ye despised not, nor rejected; but received me as an angel of God, even as Christ Jesus.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Where is then the blessedness ye spake of? for I bear you record, that, if it had been possible, ye would have plucked out your own eyes, and have given them to me.

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Am I therefore become your enemy, because I tell you the truth?

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

They zealously affect you, but not well; yea, they would exclude you, that ye might affect them.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

But it is good to be zealously affected always in a good thing, and not only when I am present with you.

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

My little children, of whom I travail in birth again until Christ be formed in you,

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

I desire to be present with you now, and to change my voice; for I stand in doubt of you.

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Tell me, ye that desire to be under the law, do ye not hear the law?

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

For it is written, that Abraham had two sons, the one by a bondmaid, the other by a freewoman.

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

But he who was of the bondwoman was born after the flesh; but he of the freewoman was by promise.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

Which things are an allegory: for these are the two covenants; the one from the mount Sinai, which gendereth to bondage, which is Agar.

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

For this Agar is mount Sinai in Arabia, and answereth to Jerusalem which now is, and is in bondage with her children.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

But Jerusalem which is above is free, which is the mother of us all.

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

For it is written, Rejoice, thou barren that bearest not; break forth and cry, thou that travailest not: for the desolate hath many more children than she which hath an husband.

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Now we, brethren, as Isaac was, are the children of promise.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

But as then he that was born after the flesh persecuted him that was born after the Spirit, even so it is now.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Nevertheless what saith the scripture? Cast out the bondwoman and her son: for the son of the bondwoman shall not be heir with the son of the freewoman.

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

So then, brethren, we are not children of the bondwoman, but of the free.