Job 6

А Йов відповів та й сказав:

Allora Giobbe rispose e disse:

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

"Ah, se il mio travaglio si pesasse, se le mie calamità si mettessero tutte insieme sulla bilancia!

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Sarebbero trovati più pesanti che la sabbia del mare. Ecco perché le mie parole sono temerarie.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Ché le saette dell’Onnipotente mi trafiggono, lo spirito mio ne sugge il veleno; i terrori di Dio si schierano in battaglia contro me.

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

L’asino salvatico raglia forse quand’ha l’erba davanti? mugghia forse il bue davanti alla pastura?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Si può egli mangiar ciò ch’è scipito e senza sale? c’è qualche gusto in un chiaro d’uovo?

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

L’anima mia rifiuta di toccare una simil cosa, essa è per me come un cibo ripugnante.

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Oh, m’avvenisse pur quello che chiedo, e mi desse Iddio quello che spero!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Volesse pure Iddio schiacciarmi, stender la mano e tagliare il filo de’ miei giorni!

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Sarebbe questo un conforto per me, esulterei nei dolori ch’egli non mi risparmia; giacché non ho rinnegato le parole del Santo.

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Che è mai la mia forza perch’io speri ancora? Che fine m’aspetta perch’io sia paziente?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

La mia forza è essa forza di pietra? e la mia carne, carne di rame?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Non son io ridotto senza energia, e non m’è forse tolta ogni speranza di guarire?

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Pietà deve l’amico a colui che soccombe, quand’anche abbandoni il timor dell’Onnipotente.

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Ma i fratelli miei si son mostrati infidi come un torrente, come l’acqua di torrenti che passano.

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Il ghiaccio li rende torbidi, e la neve vi si scioglie;

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

ma passato il tempo delle piene, svaniscono; quando sentono il caldo, scompariscono dal loro luogo.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Le carovane che si dirigon là mutano strada, s’inoltran nel deserto, e vi periscono.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Le carovane di Tema li cercavan collo sguardo, i viandanti di Sceba ci contavan su,

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

ma furon delusi nella loro fiducia; giunti sul luogo, rimasero confusi.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Tali siete divenuti voi per me: vedete uno che fa orrore, e vi prende la paura.

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

V’ho forse detto: "Datemi qualcosa" o "co’ vostri beni fate un donativo a favor mio",

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

o "liberatemi dalla stretta del nemico, o "scampatemi di man dei prepotenti"?

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Ammaestratemi, e mi starò in silenzio; fatemi capire in che cosa ho errato.

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Quanto sono efficaci le parole rette! Ma la vostra riprensione che vale?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Volete dunque biasimar delle parole? Ma le parole d’un disperato se le porta il vento!

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Voi sareste capaci di trar la sorte sull’orfano, e di contrattare il vostro amico!

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Ma pure vi piaccia di rivolgervi a guardarmi, e vedete s’io vi menta in faccia.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Mutate consiglio! Non vi sia in voi iniquità! Mutate consiglio, la mia giustizia sussiste.

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

V’è qualche iniquità sulla mia lingua? Il mio palato non distingue più quel ch’è male?