Psalms 102

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

A nyomorultnak imádsága, a mikor eleped és kiönti panaszát az Úr elé.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Uram, hallgasd meg az én imádságomat, és kiáltásom jusson te hozzád!

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Ne rejtsd el a te orczádat tőlem; mikor szorongatnak engem, hajtsd hozzám a te füledet; mikor kiáltok, hamar hallgass meg engem!

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Mert elenyésznek az én napjaim, mint a füst, és csontjaim, mint valami tűzhely, üszkösök.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Letaroltatott és megszáradt, mint a fű az én szívem; még kenyerem megevéséről is elfelejtkezem.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Nyögésemnek szavától csontom a húsomhoz ragadt.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Hasonló vagyok a pusztai pelikánhoz; olyanná lettem, mint a bagoly a romokon.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Virrasztok és olyan vagyok, mint a magános madár a háztetőn.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Minden napon gyaláznak engem ellenségeim, csúfolóim esküsznek én reám.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Bizony a port eszem kenyér gyanánt, és italomat könyekkel vegyítem,

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

A te felindulásod és búsulásod miatt; mert felemeltél engem és földhöz vertél engem.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Napjaim olyanok, mint a megnyúlt árnyék; magam pedig, mint a fű, megszáradtam.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

De te Uram örökké megmaradsz, és a te emlékezeted nemzetségről nemzetségre *áll.*

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Te kelj fel, könyörülj a Sionon! Mert ideje, hogy könyörülj rajta, mert eljött a megszabott idő.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Mert kedvelik a te szolgáid annak köveit, és a porát is kímélik.

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

És félik a népek az Úrnak nevét, és e földnek minden királya a te dicsőségedet;

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Mivelhogy az Úr megépítette a Siont, megláttatta magát az ő dicsőségében.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Oda fordult a gyámoltalanok imádsága felé, és azoknak imádságát meg nem útálta.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Irattassék meg ez a következő nemzedéknek, és a teremtendő nép dicsérni fogja az Urat.

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Mert alátekintett az ő szentségének magaslatáról; a mennyekből a földre nézett le az Úr.

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Hogy meghallja a fogolynak nyögését, *és* hogy feloldozza a halálnak fiait.

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Hogy hirdessék a Sionon az Úrnak nevét, és az ő dicséretét Jeruzsálemben.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Mikor egybegyűlnek a népek mindnyájan, és az országok, hogy szolgáljanak az Úrnak.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Megsanyargatta az én erőmet ez útban, megrövidítette napjaimat.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Ezt mondám: Én Istenem! Ne vígy el engem az én napjaimnak felén; a te esztendeid nemzedékek nemzedékéig *tartanak.*

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Régente fundáltad a földet, s az egek is a te kezednek munkája.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Azok elvesznek, de te megmaradsz; mindazok elavulnak, mint a ruha; mint az öltözetet, elváltoztatod azokat, és elváltoznak.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

De te ugyanaz vagy, és a te esztendeid el nem fogynak. * (Psalms 102:29) A te szolgáidnak fiai megmaradnak, és az ő magvok erősen megáll előtted. *