Ecclesiastes 7

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Jobb a jó hír a drága kenetnél; és a halálnak napja jobb az ő születésének napjánál.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Jobb a siralmas házhoz menni, hogynem a lakodalomnak házához menni; mivelhogy minden embernek ez a vége, és az élő ember megemlékezik arról.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Jobb a szomorúság a nevetésnél; mert az orczának szomorúsága által jobbá lesz a szív.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

A bölcseknek elméje a siralmas házban *van,* a bolondoknak pedig elméje a vígasságnak házában.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Jobb a bölcsnek dorgálását hallani, hogynem valaki hallja a bolondoknak éneklését.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Mert olyan a bolondnak nevetése, mint a tövisnek ropogása a fazék alatt; ez is hiábavalóság!

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Mert a zsarolás megbolondítja a bölcs *embert* is, és az elmét elveszti az ajándék.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Jobb akármi dolognak vége annak kezdetinél; jobb a tűrő, hogynem a kevély.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Ne légy hirtelen a lelkedben a haragra; mert a harag a bolondok kebelében nyugszik.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Ne mondd ezt: mi az oka, hogy a régi napok jobbak voltak ezeknél? mert nem bölcseségből származik az ilyen kérdés.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Jó a bölcseség az örökséggel, és előmenetelökre van az *embereknek,* a kik a napot látják.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Mert a bölcseségnek árnyéka alatt, *és* a gazdagságnak árnyéka alatt *egyformán nyugszik az ember!* de a tudomány hasznosb, mivelhogy a bölcseség életet ád az ő urainak.

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Tekintsd meg az Istennek cselekedetit; mert kicsoda teheti egyenessé, a mit ő görbévé tett?

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

A jó szerencsének idején élj a jóval; a gonosz szerencsének idején pedig jusson eszedbe, hogy ezt is, épen úgy, mint azt, Isten szerzette, a végre, hogy az ember semmit *abból* eszébe ne vegyen, *a mi* reá következik.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Mindent láttam az én hiábavalóságomnak napjain: van oly igaz, a ki az ő igazságában elvész; és van gonosz ember, a ki *az ő életének napjait* meghosszabbítja az ő gonoszságában.

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Ne légy felettébb igaz, és felettébb ne bölcselkedjél; miért keresnél magadnak veszedelmet?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Ne légy felettébb gonosz, és ne légy balgatag; miért halnál meg időd előtt?

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Jobb, hogy ezt megfogd, és amattól is a te kezedet meg ne vond; mert a ki az Istent féli, mind ezektől megszabadul!

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

A bölcseség megerősíti a bölcset inkább, mint tíz hatalmas, a kik a városban vannak.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Mert nincs egy igaz ember is a földön, a ki jót cselekednék és nem vétkeznék.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Ne figyelmezz minden beszédre, melyet mondanak, hogy meg ne halld szolgádat, hogy átkoz téged.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Mert sok esetben tudja a te lelked is, hogy te is gonoszt mondottál egyebeknek.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Mind ezeket megpróbáltam az én bölcseségem által. *Mikor* azt gondolám, *hogy* bölcs vagyok, én tőlem a *bölcseség* távol vala.

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Felette igen messze van, a mi van, és felette mélységes; kicsoda tudhatja meg azt?

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Fordítám én magamat és az én szívemet a bölcseségnek és az okoskodásnak tudására, kutatására és keresésére; azonképen hogy megtudjam a bolondságnak gonoszságát, és a tévelygésnek balgatagságát.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

És találtam *egy dolgot,* mely keservesb a halálnál; tudniillik az olyan asszonyt, a kinek a szíve olyan, mint a tőr és a háló, kezei pedig olyanok, mint a kötelek. A ki Isten előtt kedves, megszabadul attól; a bűnös pedig megfogattatik attól.

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Lásd, ezt találtam, azt mondja a prédikátor; mikor gyakorta nagy szorgalmassággal keresém a megfejtést,

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

A mit az én lelkem folyton keresett, és nem találtam. Ezer közül egy embert találtam; de asszonyt mind ezekben nem találtam.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Hanem lásd, ezt találtam, hogy az Isten teremtette az embert igaznak; ők pedig kerestek sok kigondolást.