Luke 24

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

ובאחד בשבת לפני עלות השחר באו אל הקבר ותביאינה את הסמים אשר הכינו ועמהן עוד אחרות׃

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

וימצאו את האבן גלולה מן הקבר׃

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

ותבאנה פנימה ולא מצאו את גוית האדון ישוע׃

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

ויהי הנה נבכות על הדבר הזה והנה שני אנשים עמדו עליהן ולבושיהם מזהירים׃

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

ויפל פחד עליהן ותקדנה אפים ארצה ויאמרו אליהן מה תבקשנה את החי אצל המתים׃

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

איננו פה כי קם זכרנה את אשר דבר אליכן בעוד היותו בגליל לאמר׃

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

כי צריך בן האדם להמסר לידי אנשים חטאים ולהצלב וביום השלישי קום יקום׃

І згадали вони ті слова Його!

ותזכרנה את דבריו׃

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

ותשבנה מן הקבר ותגדנה את כל הדברים האלה לעשתי העשר ולכל האחרים׃

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

ומרים המגדלית ויוחנה ומרים אם יעקב והאחרות אשר עמהן הנה היו המדברות אל השליחים את הדברים האלה׃

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

ויהיו דבריהן כדברי ריק בעיניהם ולא האמינו להן׃

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

ופטרוס קם וירץ אל הקבר וישקף ולא ראה כי אם התכריכים מנחים שם וישב למקומו משתומם על הנהיה׃

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

והנה שנים מהם היו הלכים בעצם היום הזה אל כפר הרחק מירושלים כששים ריס ושמו עמאוס׃

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

והם נדברו איש אל רעהו על כל הקרות האלה׃

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

ויהי בדברם ובהתוכחם יחד ויגש ישוע אף הוא וילך אתם׃

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

ועיניהם נאחזו ולא יכירהו׃

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

ויאמר אליהם מה המה הדברים האלה אשר אתם נשאים ונתנים בהם יחדו בדרך ופניכם זעפים׃

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

ויען האחד אשר שמו קליופס ויאמר אליו האתה לבדך גר בירושלים ואינך ידע את הקרת בה בימים האלה׃

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

ויאמר אליהם ומה המה ויגידו אליו מעשה ישוע הנצרי אשר היה איש נביא גבור בפעל ובאמר לפני האלהים ולפני כל העם׃

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

ואת אשר כהנינו הגדולים וזקנינו הסגירהו למשפט מות ויצלבהו׃

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

ואנחנו חכינו כי הוא העתיד לגאל את ישראל ועתה בכל זאת היום יום שלישי מאז נעשו אלה׃

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

והנה גם נשים מקרבנו החרידנו אשר קדמו בבקר לבא לקבר׃

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

ולא מצאו את גויתו ותבאנה ותאמרנה כי ראו גם מראה מלאכים האמרים כי הוא חי׃

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

וילכו אנשים משלנו אל הקבר וימצאו כאשר אמרו הנשים ואותו לא ראו׃

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

ויאמר אליהם הוי חסרי דעת וכבדי לב מהאמין בכל אשר דברו הנביאים׃

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

הלא על המשיח היה לסבל את כל זאת ולבוא אל כבודו׃

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

ויחל ממשה ומכל הנביאים ויבאר להם את כל הכתובים הנאמרים עליו׃

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

ויקרבו אל הכפר אשר הם הלכים שמה וישם פניו כהלך לו לדרכו׃

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

ויפצרו בו לאמר שבה אתנו כי עת ערב הגיע ונטה היום ויבא הביתה לשבת אתם׃

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

ויהי כאשר הסב עמהם ויקח את הלחם ויברך ויבצע ויתן להם׃

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

ותפקחנה עיניהם ויכירהו והוא חמק עבר מעיניהם׃

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

ויאמרו איש אל רעהו הלא היה בער לבבנו בקרבנו בדברו אלינו בדרך ויפתח לנו את הכתובים׃

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

ויקומו בשעה ההיא וישובו ירושלים וימצאו את עשתי העשר ואת אשר אתם נקהלים יחד׃

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

האמרים אכן קם האדון מן המתים ונראה אל שמעון׃

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

ויספרו גם הם את אשר נעשה להם בדרך ואיך הכירהו בבציעת הלחם׃

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

עודם מדברים כדברים האלה והוא ישוע עמד בתוכם ויאמר אליהם שלום לכם׃

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

והמה חתו ונבעתו ויחשבו כי רוח ראו׃

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

ויאמר אליהם מה זה אתם נבהלים ועל מה זה מחשבות עלות בלבבכם׃

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

ראו את ידי ואת רגלי כי אנכי הוא משוני וראו כי רוח אין לו בשר ועצמות כאשר אתם ראים שיש לי׃

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

ואחרי אמרו את זאת הראה אתם את ידיו ואת רגליו׃

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

והם עוד לא האמינו משמחה ותמהו ויאמר אליהם היש לכם פה דבר אכל׃

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

ויתנו לפניו חלק דג צלוי ומעט צוף דבש׃

І, взявши, Він їв перед ними.

ויקח ויאכל לעיניהם׃

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

ויאמר אליהם אלה הם הדברים אשר דברתי אליכם בעוד היותי עמכם כי המלא ימלא כל הכתוב עלי בתורת משה ובנביאים ובתהלים׃

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

אז פתח את לבבם להבין את הכתובים׃

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

ויאמר אליהם כן כתוב וכן נגזר אשר יענה המשיח ויקום מן המתים ביום השלישי׃

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

ואשר תקרא בשמו תשובה וסליחת החטאים בכל הגוים החל מירושלים׃

А ви свідки того.

ואתם עדים בזאת׃

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

והנני שולח עליכם את הבטחת אבי ואתם שבו בעיר ירושלים עד כי תלבשו עז ממרום׃

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

ויוליכם מחוץ לעיר עד בית היני וישא את ידיו ויברכם׃

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

ויהי בברכו אתם ויפרד מאתם וינשא השמימה׃

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

והם השתחוו לו וישובו לירושלים בשמחה גדולה׃

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

ויהיו תמיד במקדש מהללים ומברכים את האלהים אמן׃