Luke 20

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

ויהי היום והוא מלמד את העם במקדש ומבשר ויגשו הכהנים והסופרים עם הזקנים׃

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

ויאמרו אליו אמר נא לנו באי זו רשות אתה עשה את אלה או מי הוא הנתן לך את הרשות הזאת׃

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

ויען ויאמר אליהם אף אני אשאלכם דבר ואמרו לי׃

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

טבילת יוחנן המן השמים היתה אם מבני אדם׃

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

ויחשבו בלבם לאמר אם נאמר מן השמים ואמר למה זה לא האמנתם לו׃

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

ואם נאמר מבני אדם וסקלנו כל העם בעמדם על דעתם כי יוחנן נביא היה׃

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

ויענו לא ידענו מאין׃

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

ויאמר ישוע אליהם גם אני לא אמר לכם באי זו רשות אני עשה אלה׃

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

ויחל לדבר אל העם את המשל הזה איש אחד נטע כרם ויתן אתו אל כרמים וילך בדרך מרחוק לימים רבים׃

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

ולמועד שלח עבד אל הכרמים לתת לו מפרי הכרם והכרמים הכהו וישלחהו ריקם׃

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

ויסף שלח עבד אחר ויכו גם אתו ויחרפהו וישלחהו ריקם׃

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

ויסף לשלח שלישי וגם אתו פצעו ויגרשהו וידחפהו חוצה׃

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

ויאמר בעל הכרם מה אעשה אשלחה את בני את ידידי כראותם אותו אולי יגורו מפניו׃

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

וכראות אתו הכרמים נועצו יחדו לאמר זה הוא היורש לכו ונהרגהו ותהי לנו הירשה׃

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

ויגרשו אותו אל מחוץ לכרם ויהרגהו ועתה מה יעשה להם בעל הכרם׃

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

יבוא ויאבד את הכרמים האלה ויתן את הכרם לאחרים ויהי כשמעם ויאמרו חלילה מהיות כזאת׃

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

ויבט בם ויאמר ומה הוא זה הכתוב אבן מאסו הבונים היתה לראש פנה׃

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

כל הנפל על האבן ההיא ישבר ואת אשר תפל עליו תשחקהו׃

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

ויבקשו הכהנים הגדולים והסופרים לשלח בו את ידם בעת ההיא וייראו מפני העם כי ידעו אשר עליהם דבר את המשל הזה׃

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

ויארבו לו וישלחו מארבים והם נדמו כצדיקים למען ילכדו אותו בדבר להסגירו אל השררה ואל יד ההגמון׃

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

וישאלהו לאמר רבי ידענו כי נכונה תדבר ותלמד ולא תשא פנים כי באמת מורה אתה את דרך אלהים׃

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

המתר לנו לתת מס אל הקיסר אם לא׃

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

ויכר את נכליהם ויאמר להם׃

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

מה תנסוני הראוני דינר של מי הצורה והמכתב אשר עליו ויענו ויאמרו של הקיסר׃

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

ויאמר אליהם לכן תנו לקיסר את אשר לקיסר ולאלהים את אשר לאלהים׃

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

ולא יכלו ללכדו בדבר לפני העם ויתמהו על מענהו ויחרישו׃

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

ויקרבו אנשים מן הצדוקים הכפרים בתחית המתים וישאלהו לאמר׃

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

מורה משה כתב לנו כי ימות אח בעל אשה ובנים אין לו ולקח אחיו את אשתו והקים זרע לאחיו׃

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

והנה היו שבעה אחים והראשון לקח אשה וימת לא בנים׃

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

ויקח אתה השני וימת גם הוא לא בנים׃

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

ויקח אתה השלישי וככה עשו אף השבעה ולא הניחו בנים וימותו׃

А по всіх умерла й жінка.

ובאחרונה מתה גם האשה׃

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

והנה בתחית המתים למי מהם תהיה לאשה כי היתה אשה לשבעה׃

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

ויען ישוע ויאמר אליהם בני העולם הזה ישאו נשים ותנשאנה׃

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

והזכים לנחל את העולם הבא ואת תחית המתים לא ישאו נשים ולא תנשאנה׃

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

כי לא יוכלו עוד למות כי שוים הם למלאכים ובני אלהים המה בהיותם בני התקומה׃

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

וגם משה רמז בסנה כי יקומו המתים בקראו את יהוה אלהי אברהם אלהי יצחק ואלהי יעקב׃

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

והאלהים איננו אלהי המתים כי אם אלהי החיים כי כלם חיים לו׃

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

ויענו מן הסופרים רבי יפה דברת׃

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

ולא ערבו עוד את לבם לשאל אותו דבר׃

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

ויאמר אליהם איך יאמרו על המשיח כי הוא בן דוד׃

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

והוא דוד אמר בספר תהלים נאם יהוה לאדני שב לימיני׃

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

עד אשית איביך הדם לרגליך׃

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

הנה דוד קרא לו אדון ואיך הוא בנו׃

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

ויאמר אל תלמידיו באזני כל העם׃

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

הזהרו מן הסופרים החפצים להתהלך עטופי טלית ואהבים את שאלות שלומם בשוקים ואת מושבי הראש בבתי הכנסיות ואת מסבות הראש בסעודות׃

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

הבלעים את בתי האלמנות ומאריכים תפלתם למראה עינים המה משפט על יתר יקחו׃