Job 7

Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...

Lavi yon nonm sou latè, se tankou sèvis militè l'ap fè. Li tankou moun k'ap vann jounen!

Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

Li tankou yon esklav k'ap tann lannwit pou l' poze, tankou yon travayè k'ap tann kòb jounen travay li.

так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...

Depi kèk mwa, m' pa wè poukisa m'ap viv. Tout lannwit se soufri m'ap soufri.

Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...

M' poko kouche nan kabann mwen, m'ap mande kilè pou l' jou. Nwit la long. M' pa ka dòmi, yon bann vye lide ap pase nan tèt mwen jouk solèy leve.

Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...

Tout kò m' plen vè ak gwo plak bouton toupatou. Po m' fann fann, l'ap bay postim.

А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...

Jou m' yo pase pi vit pase zegwi nan men moun k'ap maye senn. Yo disparèt, pa gen anyen m'ap tann ankò.

Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...

Bondye o! Pa bliye, lavi m' tankou yon nwaj k'ap pase. Lè m'a fèmen je m', mwen p'ap janm kapab jwi lavi a ankò.

Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...

Ou wè m' koulye a, men ou p'ap janm wè m' ankò. W'a chache m', ou p'ap jwenn mwen.

Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,

Tankou yon nwaj ki ale nèt, ki disparèt, lè yon moun mouri, pa gen leve pou li ankò.

не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...

Li p'ap janm tounen lakay li. Moun lakay li tou bliye l'.

Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:

Se poutèt sa, m' pa ka pa pale. Kè m' sere. Kite m' pale pale m'. Lapenn kaye nan kè m'. Kite m' plenyen plenyen m'.

Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?

Poukisa ou mete moun veye m' konsa? M' pa lanmè. M' pa gwo bèt lanmè.

Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,

M' te di nan kè m': M' pral lage kò m' yon kote. M'a pran yon ti kanpo. Si m' dòmi, m'a jwenn yon ti soulajman!

то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...

Men, ou fè m' fè yon bann vye rèv k'ap fè m' pè. M'ap fè yon bann vye vizyon k'ap fè m' tranble.

І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.

Lè konsa, pito moun te trangle m'. Pito m' te mouri pase pou m' soufri tout doulè sa yo.

Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...

Se fini m'ap fini. Fòk mwen mouri yon jou! Kite m' pou kont mwen. Lavi m' prèt pou bout!

Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?

Kisa lèzòm ye pou ou pran ka yo konsa? Kisa yo ye menm pou w'ap okipe yo konsa?

Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...

Chak maten ou pase wè jan yo ye. Chak lè, w'ap gade nan fon kè yo, w'ap sonde yo.

Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?

Kilè w'a sispann gade m'? Ban m' yon ti souf non kont pou m' vale krache m'!

Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?

Si m' fè peche, kisa m' fè ou? Di m' non, ou menm k'ap veye tou sa moun ap fè? Poukisa w'ap plante tout flèch ou yo nan kò m' konsa? Poukisa ou fè m' tounen yon chay pou ou?

І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...

Se sipòte ou pa ka sipòte ankò sa mwen fè ki mal? Se padonnen ou pa ka padonnen peche m' yo? Talè konsa mwen pral anba tè. W'a chache m', ou p'ap jwenn mwen ankò.