Job 17

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Souf mwen prèt pou koupe. Mwen pa lwen mouri. Se pou simityè ase mwen bon.

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Kote m' vire, se moun k'ap pase m' nan betiz. Vye pawòl jouman yo enpoze m' dòmi.

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Ou mèt kwè m', Bondye! Se ou menm ankò ki pou bay garanti pou mwen. M' pa gen pesonn lòt ki ka tope ak yo.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Ou fèmen lespri yo pou yo pa konprann. Pa kite yo gen rezon sou mwen.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Pawòl la di: Yon moun ap fè gwo fèt pou zanmi l', epi pitit li yo ap mouri grangou anndan lakay li.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Yo fè koze sou mwen nan pèp la. Yo vin krache nan figi m'!

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Mwen sitèlman nan lapenn, m' pa ka louvri je m'. Mwen fin tounen zo ak po. Ata lonbraj mwen pa fè!

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Moun k'ap mache dwat yo sezi lè yo wè sa. Inonsan yo fin debòde sou mechan an ki vire do bay Bondye.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Moun k'ap mennen yon vi dwat, se yo ki gen rezon. Sa ki pa mete men yo nan ankenn move zafè kanpe pi rèd sou pozisyon yo.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Nou tout mèt vin kanpe devan m', mwen p'ap jwenn yonn ladan nou ki gen bon konprann.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

Mwen fin viv! Tout plan m' te gen nan tèt mwen kraze. Mwen pa gen ankenn espwa ankò.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

Yo pretann lannwit se lajounen. Lè fènwa, yo di limyè a pa lwen.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

Se lanmò m'ap tann. Se al kouche nan simityè ki sèl espwa m'.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Mwen di tonm lan ou se papa m'. Mwen di vèmen ki pral manje m' yo: nou se manman m' ak sè m'.

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

Kote ki gen espwa pou mwen ankò? Ki moun ki wè yon bon lavi pou mwen ankò?

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

Lè m'a mouri, lè m'a fin desann nan peyi kote mò yo ye a, èske m'a ka pote espwa m' yo ansanm avè m'?