Job 6

А Йов відповів та й сказав:

Und Hiob antwortete und sprach:

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

O daß mein Gram doch gewogen würde, und man mein Mißgeschick auf die Waagschale legte allzumal!

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Denn dann würde es schwerer sein als der Sand der Meere; darum sind unbesonnen meine Worte.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Denn die Pfeile des Allmächtigen sind in mir, ihr Gift trinkt mein Geist; die Schrecken Gottes stellen sich in Schlachtordnung wider mich auf.

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Schreit ein Wildesel beim Grase, oder brüllt ein Rind bei seinem Futter?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Wird Fades, Salzloses gegessen? Oder ist Geschmack im Eiweiß?

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Was meine Seele sich weigerte anzurühren, das ist wie meine ekle Speise.

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

O daß doch meine Bitte einträfe, und Gott mein Verlangen gewährte,

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

daß es Gott gefiele, mich zu zermalmen, daß er seine Hand losmachte und mich vernichtete!

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

So würde noch mein Trost sein, und ich würde frohlocken in schonungsloser Pein, daß ich die Worte des Heiligen nicht verleugnet habe.

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Was ist meine Kraft, daß ich ausharren, und was mein Ende, daß ich mich gedulden sollte?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Ist Kraft der Steine meine Kraft, oder ist mein Fleisch von Erz?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Ist es nicht also, daß keine Hülfe in mir, und jede Kraft aus mir vertrieben ist?

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Dem Verzagten gebührt Milde von seinem Freunde, sonst wird er die Furcht des Allmächtigen verlassen.

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Meine Brüder haben sich trügerisch erwiesen wie ein Wildbach, wie das Bett der Wildbäche, welche hinschwinden,

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

welche trübe sind von Eis, in die der Schnee sich birgt.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Zur Zeit, wenn sie erwärmt werden, versiegen sie; wenn es heiß wird, sind sie von ihrer Stelle verschwunden.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Es schlängeln sich die Pfade ihres Laufes, ziehen hinauf in die Öde und verlieren sich.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Es blickten hin die Karawanen Temas, die Reisezüge Schebas hofften auf sie:

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

sie wurden beschämt, weil sie auf sie vertraut hatten, sie kamen hin und wurden zu Schanden.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Denn jetzt seid ihr zu nichts geworden; ihr sehet einen Schrecken und fürchtet euch.

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Habe ich etwa gesagt: Gebet mir, und machet mir ein Geschenk von eurem Vermögen;

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

und befreiet mich aus der Hand des Bedrängers, und erlöset mich aus der Hand der Gewalttätigen?

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Belehret mich, und ich will schweigen; und gebet mir zu erkennen, worin ich geirrt habe.

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Wie eindringlich sind richtige Worte! Aber was tadelt der Tadel, der von euch kommt?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Gedenket ihr Reden zu tadeln? für den Wind sind ja die Worte eines Verzweifelnden!

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Sogar den Verwaisten würdet ihr verlosen, und über euren Freund einen Handel abschließen.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Und nun, laßt es euch gefallen, auf mich hinzublicken: euch ins Angesicht werde ich doch wahrlich nicht lügen.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Kehret doch um, es geschehe kein Unrecht; ja, kehret noch um, um meine Gerechtigkeit handelt es sich!

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Ist Unrecht auf meiner Zunge? oder sollte mein Gaumen Frevelhaftes nicht unterscheiden?