Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Koran lasten opetus, edelläveisaajalle. Jumala! me olemme korvillamme kuulleet, meidän isämme ovat meille luetelleet, mitäs heidän aikanansa ja muinen tehnyt olet.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Sinä olet ajanut pakanat pois kädelläs; mutta heidät sinä olet istuttanut siaan: sinä olet kansat kadottanut, mutta heitä sinä olet levittänyt.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Sillä ei he ole miekallansa maata omistaneet, ja heidän käsivartensa ei auttaneet heitä, vaan sinun oikia kätes ja sinun käsivartes, ja sinun kasvois valkeus; sillä sinä mielistyit heihin.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Jumala, sinä olet minun kuninkaani, joka autuuden Jakobille lupaat.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Sinun kauttas me vihollisemme paiskaamme maahan; sinun nimessäs me tallaamme vastaankarkaajamme.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Sillä en minä luota joutseeni, eikä miekkani auta minua.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Mutta sinä autat meitä vihollisistamme, ja saatat niitä häpiään, jotka meitä vihaavat.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Jumalasta me kerskaamme joka päivä, ja kiitämme sinun nimeäs ijankaikkisesti, Sela!

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Miksi sinä nyt sysäät meitä pois, ja annat meidän häpiään tulla, etkä lähde meidän sotajoukkomme kanssa?

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Sinä annat meidän paeta vihollistemme edessä, että ne raatelisivat meitä, jotka meitä vihaavat.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Sinä annat meitä syötäviksi niinkuin lampaita, ja hajoitat pakanain sekaan.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Sinä myit kansas ilman hintaa, ja et mitään siitä ottanut.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Sinä panet meitä häpiäksi läsnä-asuvaisillemme, pilkaksi ja nauruksi niille, jotka meidän ympärillämme ovat.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Sinä teet meitä sananlaskuksi pakanain seassa, ja että kansat vääntelevät päätänsä meidän tähtemme.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Joka päivä on minun häväistykseni minun edessäni; ja minun kasvoini häpiä peittää minun,

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Että minun pitää pilkkaajia ja laittajia kuuleman, ja viholliset ja tylyt kostajat näkemän.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Nämät kaikki ovat tulleet meidän päällemme; ja emme sentähden ole sinua unhottaneet, emmekä petollisesti sinun liittoas vastaan tehneet.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Ja ei meidän sydämemme takaperin kääntynyt, eikä meidän käymisemme poikennut sinun tiestäs;

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Ettäs meitä niin löit rikki lohikärmeiden seassa ja peitit meitä kuoleman varjolla.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Jos me olisimme meidän Jumalamme nimen unhottaneet, ja meidän kätemme nostaneet vieraalle Jumalalle,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Eikö Jumala sitä etsisi? vaan hän itse tietää meidän sydämemme pohjan.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Sillä sinun tähtes me surmataan joka päivä: ja me luetaan teuraslampaiksi.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Herää, Herra, miksis makaat? valvo, ja älä meitä sysää pois kaiketikaan.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Miksis peität kasvos, ja unohdat meidän raadollisuutemme ja ahdistuksemme?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Sillä meidän sielumme on painettu alas maahan asti: meidän vatsamme riippuu maassa.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Nouse, auta meitä, ja lunasta meitä laupiutes tähden!