Job 6

А Йов відповів та й сказав:

Ijob respondis kaj diris:

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Se estus pesita mia ĉagreno, Kaj samtempe estus metita sur la pesilon mia suferado,

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Ĝi estus nun pli peza, ol la sablo ĉe la maroj; Pro tio miaj vortoj estas plenaj de plendo.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Ĉar la sagoj de la Plejpotenculo estas en mi, Ilian venenon trinkas mia spirito; La teruraĵoj de Dio direktiĝis sur min.

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Ĉu krias sovaĝa azeno sur herbo? Ĉu bovo blekas kolere ĉe sia manĝaĵo?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Ĉu oni manĝas sengustaĵon sen salo? Ĉu havas guston la albumeno de ovo?

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Kion ne volis tuŝi mia animo, Tio nun estas abomeninde mia manĝaĵo.

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Ho, se mia peto plenumiĝus, Kaj se Dio donus al mi tion, kion mi esperas!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Ho, se Dio komencus kaj disbatus min, Donus liberecon al Sia mano kaj frakasus min!

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Tio estus ankoraŭ konsolo por mi; Kaj mi ĝojus, se en la turmento Li ne kompatus, Ĉar mi ne forpuŝis ja la vortojn de la Sanktulo.

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Kio estas mia forto, ke mi persistu? Kaj kia estas mia fino, ke mi havu paciencon?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Ĉu mia forto estas forto de ŝtonoj? Ĉu mia karno estas kupro?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Mi havas ja nenian helpon, Kaj savo estas forpuŝita for de mi.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Al malfeliĉulo decas kompato de amiko, Eĉ se li forlasas la timon antaŭ la Plejpotenculo.

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Miaj fratoj trompas kiel torento, Kiel akvaj fluegoj, kiuj pasas,

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Kiuj estas malklaraj pro glacio, En kiuj kaŝas sin neĝo;

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

En la tempo de degelo ili malaperas, En la tempo de varmego ili forŝoviĝas de sia loko.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Ili forklinas la direkton de sia vojo, Iras en la dezerton, kaj malaperas.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Serĉas ilin per sia rigardo la vojoj de Tema, Esperas je ili la karavanoj el Ŝeba;

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Sed ili hontas pro sia fido; Ili aliras, kaj ruĝiĝas de honto.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Nun vi neniiĝis; Vi ekvidis teruraĵon, kaj ektimis.

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Ĉu mi diris: Donu al mi, El via havaĵo donacu pro mi,

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Savu min el la mano de premanto, Aŭ liberigu min el la mano de turmentantoj?

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Instruu min, kaj mi eksilentos; Komprenigu al mi, per kio mi pekis.

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Kial vi mallaŭdas pravajn vortojn? Kaj kion povas instrui la moralinstruanto el vi?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Ĉu vi intencas riproĉi pro vortoj? Sed paroloj de malesperanto iras al la vento.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Eĉ orfon vi atakus, Kaj sub via amiko vi fosus.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Nun, ĉar vi komencis, rigardu min; Ĉu mi mensogos antaŭ via vizaĝo?

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Rigardu denove, vi ne trovos malpiaĵon; Ripetu, vi trovos mian pravecon en la afero.

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Ĉu estas peko sur mia lango? Ĉu mia palato ne komprenas tion, kio estas malbona?