Proverbs 2

Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
Min Søn, når du tager imod mine ord og gemmer mine Pålæg hos dig,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
idet du låner Visdom Øre og bøjer dit Hjerte til Indsigt,
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
ja, kalder du på Forstanden og løfter din Røst efter Indsigt,
якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
søger du den som Sølv og leder den op som Skatte,
тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
da nemmer du HERRENs Frygt og vinder dig Kundskab om Gud.
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
Thi HERREN, han giver Visdom, fra hans Mund kommer Kundskab og Indsigt.
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Til retsindige gemmer han Lykke, han er Skjold for alle med lydefri Vandel,
щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
idet han værner Rettens Stier og vogter sine frommes Vej.
Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
Da nemmer du Retfærd, Ret og Retsind, hvert et Spor, som er godt.
бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
Thi Visdom kommer i dit Hjerte, og Kundskab er liflig for din Sjæl;
розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
Kløgt skal våge over dig, Indsigt være din Vogter -
щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
idet den frier dig fra den ondes Vej, fra Folk, hvis Ord kun er vrange, -
від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
som går fra de lige Stier for at vandre på Mørkets Veje.
що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
som glæder sig ved at gøre ondt og jubler over vrangt og ondt,
що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
de, som går krogede Stier og følger bugtede Spor -
щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
idet den frier dig fra Andenmands Hustru, fra fremmed Kvinde med sleske Ord,
що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
der sviger sin Ungdoms Ven og glemmer sin Guds Pagt;
вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
thi en Grav til Døden er hendes Hus, til Skyggerne fører hendes Spor;
ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
tilbage vender ingen, som går ind til hende, de når ej Livets Stier
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
at du må vandre de godes Vej og holde dig til de retfærdiges Stier;
Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
thi retsindige skal bo i Landet, lydefri levnes deri,
а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
men gudløse ryddes af Landet, troløse rykkes derfra.