Galatians 4

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Men jeg siger: Så længe Arvingen er umyndig, er der ingen Forskel imellem ham og en Træl, skønt han er Herre over alt Godset;

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

men han står under Formyndere og Husholdere indtil den af Faderen bestemte Tid.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Således stode også vi, dengang vi vare umyndige, som Trælle under Verdens Børnelærdom.

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

Men da Tidens Fylde kom, udsendte Gud sin Søn, født af en Kvinde, født under Loven,

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

for at han skulde løskøbe dem, som vare under Loven, for at vi skulde få Sønneudkårelsen.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

Men fordi I ere Sønner, har Gud udsendt i vore Hjerter sin Søns Ånd, som råber: Abba, Fader!

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Altså er du ikke længer Træl, men Søn; men er du Søn, da er du også Arving ved Gud.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Dengang derimod, da I ikke kendte Gud, trællede I for de Guder, som af Natur ikke ere det.

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

Men nu, da I have lært Gud at kende, ja, meget mere ere blevne kendte af Gud, hvor kunne I da atter vende tilbage til den svage og fattige Børnelærdom, som I atter forfra ville trælle under?

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

I tage Vare på Dage og Måneder og Tider og År.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Jeg frygter for, at jeg måske har arbejdet forgæves på eder.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Vorder ligesom jeg, thi også jeg er bleven som I, Brødre! jeg beder eder. I have ikke gjort mig nogen Uret.

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

Men I vide, at det var på Grund af en Kødets Svaghed, at jeg første Gang forkyndte Evangeliet for eder;

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

og det, som i mit Kød var eder til Fristelse, ringeagtede I ikke og afskyede I ikke, men I modtoge mig som en Guds Engel, som Kristus Jesus.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Hvor er da nu eders Saligprisning? Thi jeg giver eder det Vidnesbyrd, at, om det havde været muligt, havde I udrevet eders Øjne og givet mig dem.

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Så er jeg vel bleven eders Fjende ved at tale Sandhed til eder?

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

De ere nidkære for eder, dog ikke for det gode; men de ville udelukke eder, for at I skulle være nidkære for dem.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Men det er godt at vise sig nidkær i det gode til enhver Tid, og ikke alene, når jeg er nærværende hos eder.

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Mine Børn, som jeg atter føder med Smerte, indtil Kristus har vundet Skikkelse i eder!

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

- ja, jeg vilde ønske, at jeg nu var til Stede hos eder og kunde omskifte min Røst; thi jeg er rådvild over for eder.

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Siger mig, I, som ville være under Loven, høre I ikke Loven?

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Der er jo skrevet, at Abraham havde to Sønner, en med Tjenestekvinden og en med den frie Kvinde.

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

Men Tjenestekvindens Søn er avlet efter Kødet, den frie Kvindes ved Forjættelsen.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

Dette har en billedlig Betydning. Thi disse Kvinder ere tvende Pagter, den ene fra Sinai Bjerg, som føder til Trældom: denne er Hagar.

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

Thi "Hagar" er Sinai Bjerg i Arabien, men svarer til det nuværende Jerusalem; thi det er i Trældom med sine Børn.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

Men Jerusalem heroventil er frit, og hun er vor Moder.

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

Thi der er skrevet: "Fryd dig, du ufrugtbare, du, som ikke føder! bryd ud og råb, du, som ikke har Fødselsveer! thi mange ere den enliges Børn fremfor hendes, som har Manden."

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Men vi, Brødre! ere Forjættelsens Børn i Lighed med Isak.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Men ligesom dengang han, som var avlet efter Kødet, forfulgte ham, som var avlet efter Ånden, således også nu.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Men hvad siger Skriften?"Uddriv Tjenestekvinden og hendes Søn; thi Tjenestekvindens Søn skal ingenlunde arve med den frie Kvindes Søn."

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

Derfor, Brødre! ere vi ikke Tjenestekvindens Børn, men den frie Kvindes.