Galatians 3

О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?

O, I uforstandige Galatere! hvem har fortryllet eder, I, hvem Jesus Kristus blev malet for Øje som korsfæstet?

Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?

Kun dette vil jeg vide af eder: Var det ved Lovens Gerninger, I modtoge Ånden, eller ved i Tro at høre?

Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?

Ere I så uforstandige? ville I, som begyndte i Ånd, nu ende i Kød?

Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!

Have I da prøvet så meget forgæves? hvis det da virkelig er forgæves!

Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?

Mon da han, som meddeler eder Ånden og virker kraftige Gerninger iblandt eder, gør dette ved Lovens Gerninger eller ved, at I høre i Tro?

Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.

ligesom jo "Abraham troede Gud, og det blev regnet ham til Retfærdighed".

Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.

Erkender altså, at de, som ere af Tro, disse ere Abrahams Børn.

І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!

Men da Skriften forudså, at det er af Tro, at Gud retfærdiggør Hedningerne, forkyndte den forud Abraham det Evangelium: "I dig skulle alle Folkeslagene velsignes",

Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.

så at de, som ere af Tro, velsignes sammen med den troende Abraham.

А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

Thi så mange, som holde sig til Lovens Gerninger, ere under Forbandelse; thi der er skrevet: "Forbandet hver den, som ikke bliver i alle de Ting, som ere skrevne i Lovens Bog, så han gør dem."

А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.

Men at ingen bliver retfærdiggjort for Gud ved Lov, er åbenbart, thi "deri retfærdige skal leve af Tro."

А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.

Men Loven beror ikke på Tro; men: "Den, som gør disse Ting, skal leve ved dem."

Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

Kristus har løskøbt os fra Lovens Forbandelse, idet han blev en Forbandelse for os (thi der er skrevet: "Forbandet er hver den, som hænger på et Træ"),

щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.

for at Abrahams Velsignelse måtte komme til Hedningerne i Kristus Jesus, for at vi kunde få Åndens Forjættelse ved Troen.

Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

Brødre! jeg taler på Menneskevis: Ingen ophæver dog et Menneskes stadfæstede Arvepagt eller føjer noget dertil.

А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

Men Abraham og hans Sæd bleve Forjættelserne tilsagte; der siges ikke: "og Sædene", som om mange, men som om eet: "og din Sæd", hvilken er Kristus.

А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.

Jeg mener dermed dette: En Pagt, som forud er stadfæstet af Gud, kan Loven, som blev til fire Hundrede og tredive År senere, ikke gøre ugyldig, så at den skulde gøre Forjættelsen til intet.

Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.

Thi fås Arven ved Lov, da fås den ikke mere ved Forjættelse; men til Abraham har Gud skænket den ved Forjættelse.

Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.

Hvad skulde da Loven? Den blev føjet til for Overtrædelsernes Skyld (indtil den Sæd kom, hvem Forjættelsen gjaldt), besørget ved Engle, ved en Mellemmands Hånd.

Але посередник не є для одного, Бог же один.

Men en Mellemmand er ikke kun for een Part; Gud derimod er een.

Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

Er da Loven imod Guds Forjættelser? Det være langtfra! Ja, hvis der var givet en Lov, som kunde levendegøre, da var Retfærdigheden virkelig af Lov.

Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Men Skriften har indesluttet alt under Synd, for at Forjættelsen skulde af Tro på Jesus Kristus gives dem, som tro.

Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.

Men førend Troen kom, holdtes vi indelukkede under Lovens Bevogtning til den Tro, som skulde åbenbares,

Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

så at Loven er bleven os en Tugtemester til Kristus, for at vi skulde blive retfærdiggjorte af Tro.

А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.

Men efter at Troen er kommen, ere vi ikke mere under Tugtemester.

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Thi alle ere I Guds Børn ved Troen på Kristus Jesus.

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

Thi I, så mange som bleve døbte til Kristus, have iført eder Kristus.

Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

Her er ikke Jøde eller Græker; her er ikke Træl eller fri; her er ikke Mand og Kvinde; thi alle ere I een i Kristus Jesus.

А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.

Men når I høre Kristus til, da ere I jo Abrahams Sæd, Arvinger ifølge Forjættelse.