Psalms 44

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Přednímu zpěváku z synů Chóre, vyučující.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Bože, ušima svýma slýchali jsme, a otcové naši vypravovali nám o skutcích, kteréž jsi činíval za dnů jejich, za dnů starodávních.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tys sám rukou svou vyhnal pohany, a vštípil jsi je; potřel jsi lidi, a je jsi rozplodil.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Neboť jsou neopanovali země mečem svým, aniž jim rámě jejich spomohlo, ale pravice tvá a rámě tvé, a světlost oblíčeje tvého, proto že jsi je zamiloval.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Ty jsi sám král můj, ó Bože, udílejž hojného spasení Jákobova.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

V toběť jsme protivníky naše potírali, a ve jménu tvém pošlapávali jsme povstávající proti nám.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Neboť jsem v lučišti svém naděje neskládal, aniž mne kdy obránil meč můj.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Ale ty jsi nás vysvobozoval od nepřátel našich, a kteříž nás nenávidí, ty jsi zahanboval.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

A protož chválíme tě Boha na každý den, a jméno tvé ustavičně oslavujeme. Sélah.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Ale nyní jsi nás zahnal i zahanbil, a nevycházíš s vojsky našimi.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Obrátil jsi nás nazpět, a ti, kteříž nás nenávidí, rozchvátali mezi sebou jmění naše.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Oddal jsi nás, jako ovce k snědení, i mezi pohany rozptýlil jsi nás.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Prodal jsi lid svůj bez peněz, a nenadsadils mzdy jejich.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Vydal jsi nás k utrhání sousedům našim, ku posměchu a ku potupě těm, kteříž jsou vůkol nás.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Uvedl jsi nás v přísloví mezi národy, a mezi lidmi, aby nad námi hlavou zmítáno bylo.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Na každý den styděti se musím, a hanba tváři mé přikrývá mne,

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

A to z příčiny řeči utrhajícího a hanějícího, z příčiny nepřítele a vymstívajícího se.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Všecko to přišlo na nás, a však jsme se nezapomenuli na tě, aniž jsme zrušili smlouvy tvé.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Neobrátilo se nazpět srdce naše, aniž se uchýlil krok náš od stezky tvé,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Ačkoli jsi nás byl potřel na místě draků, a přikryl jsi nás stínem smrti.

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Kdybychom se byli zapomenuli na jméno Boha svého, a pozdvihli rukou svých k bohu cizímu,

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Zdaliž by toho Bůh byl nevyhledával? Nebo on zná skrytosti srdce.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Anobrž pro tebe mordováni býváme každého dne, jmíni jsme jako ovce k zabití oddané.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Procitiž, proč spíš, ó Pane? Probudiž se, a nezaháněj nás na věky.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

I pročež tvář svou skrýváš, a zapomínáš se na trápení a ssoužení naše?

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Nebotě se již sklonila až k prachu duše naše, přilnul k zemi život náš. [ (Psalms 44:27) Povstaniž k našemu spomožení, a vykup nás pro své milosrdenství. ]