Psalms 22

Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.

Přednímu zpěváku k času jitřnímu, žalm Davidův.

Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Bože můj, Bože můj, pročež jsi mne opustil? Vzdálils se od spasení mého a od slov naříkání mého.

Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

Bože můj, přes celý den volám, a neslyšíš, i v noci, a nemohu se utajiti.

Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

Ty zajisté jsi svatý, zůstávající vždycky k veliké chvále Izraelovi.

На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

V toběť doufali otcové naši, doufali, a vysvobozovals je.

До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

K tobě volávali, a spomáhals jim; v tobě doufali, a nebývali zahanbeni.

А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

Já pak červ jsem, a ne člověk, útržka lidská a povrhel vůbec.

Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Všickni, kteříž mne vidí, posmívají se mi, ošklebují se, a hlavami potřásají, říkajíce:

Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

Spustiltě se na Hospodina, nechť ho vysvobodí; nechať jej vytrhne, poněvadž se mu v něm zalíbilo.

Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Ješto ty jsi, kterýž jsi mne vyvedl z života, ustaviv mne v doufání při prsích matky mé.

На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Na tebeť jsem uvržen od narození svého, od života matky mé Bůh můj ty jsi.

Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

Nevzdalujž se ode mne, nebo ssoužení blízké jest, a nemám spomocníka.

Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Obkličujíť mne býkové mnozí, silní volové z Bázan obstupují mne.

на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Otvírají na mne ústa svá, jako lev rozsapávající a řvoucí.

Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Jako voda rozplynul jsem se, a rozstoupily se všecky kosti mé, a srdce mé jako vosk rozpustilo se u prostřed vnitřností mých.

Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

Vyprahla jako střepina síla má, a jazyk můj přilnul k dásním mým, anobrž v prachu smrti položils mne.

Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Nebo psi obskočili mne, rota zlostníků oblehla mne, zprobijeli ruce mé i nohy mé.

Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Mohl bych sčísti všecky kosti své, oni pak hledí na mne, a dívají se mi.

Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

Dělí mezi sebou roucha má, a o můj oděv mecí los.

А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Ale ty, Hospodine, nevzdalujž se, sílo má, přispěj k spomožení mému.

Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Vychvať od meče duši mou, a z moci psů jedinkou mou.

Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Zachovej mne od úst lva, a od rohů jednorožcových vyprosť mne.

Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

I budu vypravovati bratřím svým o jménu tvém, u prostřed shromáždění chváliti tě budu, řka:

Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

Kteříž se bojíte Hospodina, chvalte jej, všecko símě Jákobovo ctěte jej, a boj se ho všecka rodino Izraelova.

бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Nebo nepohrdá, ani se odvrací od trápení ztrápeného, aniž skrývá tváři své od něho, nýbrž když k němu volá, vyslýchá jej.

Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

O tobě chvála má v shromáždění velikém, sliby své plniti budu před těmi, kteříž se bojí tebe.

будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Jísti budou tiší a nasyceni budou, chváliti budou Hospodina ti, kteříž ho hledají, živo bude srdce vaše na věky.

Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

Rozpomenou a obrátí se k Hospodinu všecky končiny země, a skláněti se budou před ním všecky čeledi národů.

бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

Nebo Hospodinovo jest království, a onť panuje nad národy.

Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

Jísti budou a skláněti se před ním všickni tuční země, jemu se klaněti budou všickni sstupující do prachu, a kteříž duše své nemohou při životu zachovati.

Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Símě jejich sloužiti mu bude, a přičteno bude ku Pánu v každém věku. [ (Psalms 22:32) Přijdouť, a lidu, kterýž z nich vyjde, vypravovati budou spravedlnost jeho; nebo ji skutkem vykonal. ]