Psalms 38

Псалом Давидів. На пам'ятку.

Psalam. Davidov. Za spomen.

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

Jahve, u srdžbi svojoj nemoj ne karati, i nemoj me kazniti u svojemu gnjevu.

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Strijele se tvoje u me zabodoše, ruka me tvoja teško pritisnu:

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

na tijelu mi ništa zdravo nema zbog gnjeva tvog, od grijeha mojih mira mi nema kostima.

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Zloće moje glavu su mi nadišle, kao preteško breme tište me.

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Rane moje zaudaraju i gnjiju zbog bezumnosti moje.

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Pogurih se sav i zgrčih, povazdan lutam žalostan.

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Moji bokovi puni su ognjice, na tijelu mi ništa zdravo nema.

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Iscrpljen sam i satrven posve, stenjem od jecanja srca svojega.

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

O Gospode, sve su mi želje pred tobom, i vapaji moji nisu ti skriveni.

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Srce mi udara silno, snaga me ostavlja i svjetlost vida očinjeg gasi se.

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

Prijatelji i drugovi od rana mojih uzmakoše, i moji najbliži stoje daleko.

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Namještaju mi zamke oni koji mi život vrebaju, koji mi žele nesreću, propašću mi prijete i uvijek smišljaju prijevare.

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

A ja sam kao gluh i ništa ne čujem i, kao nijem, usta ne otvaram.

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Postadoh k'o čovjek koji ne čuje i koji u ustima nema odgovora.

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Jer u tebe se, o Jahve, uzdam, ti ćeš me uslišati, Jahve, Bože moj!

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Rekoh: "Nek' se ne raduju nada mnom; kad mi noga posrne, nek' se ne uzdižu nada mnom!"

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

Jer umalo ne propadoh, i moja je bol svagda preda mnom.

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

Bezakonje svoje ja priznajem i pun sam žalosti zbog grijeha svojega.

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

A koji su bez razloga protiv mene, moćni su, i mnogi su koji me mrze nepravedno.

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Za dobro zlom mi uzvraćaju, protive mi se što tražim dobro.

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

O Jahve, ne ostavljaj me! Bože moj, ne udaljuj se od mene! [ (Psalms 38:23) Požuri se meni u pomoć, Gospode, spase moj! ]