Mark 8

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

Onih se dana opet skupio silan svijet. Budući da nisu imali što jesti, dozva Isus učenike pa im reče:

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

"Žao mi je naroda jer su već tri dana uza me i nemaju što jesti.

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

Ako ih otpravim gladne njihovim kućama, klonut će putom. A neki su od njih došli iz daleka."

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Učenici mu odgovore: "Otkuda bi ih tko ovdje u pustinji mogao nahraniti kruhom?"

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

On ih zapita: "Koliko kruhova imate?" Oni odgovore: "Sedam."

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Nato zapovjedi mnoštvu da posjeda po zemlji. I uze sedam kruhova, zahvali, razlomi i davaše svojim učenicima da posluže. I poslužiše mnoštvu.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

A imali su i malo ribica. Blagoslovi i njih te reče da i to posluže.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

I jeli su i nasitili se. A od preteklih ulomaka odniješe sedam košara.

А їдців було тисяч з чотири!

Bilo ih je oko četiri tisuće. Tada ih otpusti,

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

a sam sa svojim učenicima odmah uđe u lađu i ode u kraj dalmanutski.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Tada istupiše farizeji i počeše raspravljati s njime. Iskušavajući ga, zatraže od njega znak s neba.

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

On uzdahnu iz sve duše i reče: "Zašto ovaj naraštaj traži znak? Zaista, kažem vam, ovome se naraštaju neće dati znak."

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Tada ih ostavi, ponovno uđe u lađu pa otiđe prijeko.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

A zaboraviše ponijeti kruha; imali su samo jedan kruh sa sobom na lađi.

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Nato ih Isus opomenu: "Pazite, čuvajte se kvasca farizejskog i kvasca Herodova!"

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Oni, zamišljeni, među sobom govorahu: "Kruha nemamo."

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Zamijetio to Isus pa im reče: "Zašto ste zamišljeni što kruha nemate? Zar još ne shvaćate i ne razumijete? Zar vam je srce stvrdnuto?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

Oči imate, a ne vidite; uši imate, a ne čujete? Zar se ne sjećate?

коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

Kad sam ono razlomio pet kruhova na pet tisuća, koliko punih košara ulomaka odnijeste?" Kažu mu: "Dvanaest."

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

"A kada razlomih sedam na četiri tisuće, koliko punih košara ulomaka odnijeste?" Odgovore: "Sedam."

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

A on će njima: "I još ne razumijete?"

І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Dođu u Betsaidu, dovedu mu slijepca pa ga zamole da ga se dotakne.

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

On uhvati slijepca za ruku, izvede ga iz sela, pljunu mu u oči, stavi na nj ruke i zapita ga: "Vidiš li što?"

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

Slijepac upilji pogled i reče: "Opažam ljude; vidim nešto kao drveće ... hodaju."

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Tada mu Isus opet stavi ruke na oči i slijepac progleda i ozdravi te je mogao sve jasno na daleko vidjeti.

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Tada ga posla kući i reče mu: "Ne ulazi u selo."

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

I krenu Isus i njegovi učenici u sela Cezareje Filipove. Putem on upita učenike: "Što govore ljudi, tko sam ja?"

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Oni mu rekoše: "Da si Ivan Krstitelj, drugi da si Ilija, treći opet da si neki od proroka."

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

On njih upita: "A vi, što vi kažete, tko sam ja?" Petar prihvati i reče: "Ti si Pomazanik - Krist!"

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

I zaprijeti im da nikomu ne kazuju o njemu.

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

I poče ih poučavati kako Sin Čovječji treba da mnogo pretrpi, da ga starješine, glavari svećenički i pismoznanci odbace, da bude ubijen i nakon tri dana da ustane.

І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Otvoreno im to govoraše. Petar ga uze u stranu i poče odvraćati.

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

A on se okrenu, pogleda svoje učenike pa zaprijeti Petru: "Nosi se od mene, sotono, jer ti nije na pameti što je Božje, nego što je ljudsko!"

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Tada dozva narod i učenike pa im reče: "Hoće li tko za mnom, neka se odrekne samoga sebe, neka uzme svoj križ i neka ide za mnom.

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Tko hoće život svoj spasiti, izgubit će ga; a tko izgubi život svoj poradi mene i evanđelja, spasit će ga.

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Ta što koristi čovjeku steći sav svijet, a životu svojemu nauditi?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

Ta što da čovjek dadne u zamjenu za život svoj?

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Doista, tko se zastidi mene i mojih riječi u ovom preljubničkom i grešničkom naraštaju - njega će se stidjeti i Sin Čovječji kada dođe u slavi Oca svoga zajedno sa svetim anđelima."