Mark 9

І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

Još im govoraše: "Zaista, kažem vam, neki od ovdje nazočnih neće okusiti smrti dok ne vide da je kraljevstvo Božje došlo u sili."

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

Nakon šest dana uze Isus sa sobom Petra, Jakova i Ivana i povede ih na goru visoku, u osamu, same, i preobrazi se pred njima.

І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

I haljine mu postadoše sjajne, bijele veoma - nijedan ih bjelilac na zemlji ne bi mogao tako izbijeliti.

І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

I ukaza im se Ilija s Mojsijem te razgovarahu s Isusom.

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

A Petar prihvati i reče Isusu: "Učitelju, dobro nam je ovdje biti! Načinimo tri sjenice: tebi jednu, Mojsiju jednu i Iliji jednu."

Бо не знав, що казати, бо були перелякані.

Doista nije znao što da kaže jer bijahu prestrašeni.

Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

I pojavi se oblak i zasjeni ih, a iz oblaka se začu glas: "Ovo je Sin moj, Ljubljeni! Slušajte ga!"

І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

I odjednom, obazrevši se uokolo, nikoga uza se ne vidješe doli Isusa sama.

А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

Dok su silazili s gore, naloži im da nikomu ne pripovijedaju što su vidjeli dok Sin Čovječji od mrtvih ne ustane.

І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

Oni održaše tu riječ, ali se među sobom pitahu što znači to njegovo "od mrtvih ustati"

І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

pa ga upitaju: "Zašto pismoznanci govore da prije treba da dođe Ilija?"

А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

A on im reče: "Ilija će, doduše, prije doći i sve obnoviti. Pa kako ipak piše o Sinu Čovječjem da će mnogo pretrpjeti i biti prezren?

Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

Ali, velim vam: Ilija je već došao i oni učiniše s njim što im se prohtjelo, kao što piše o njemu."

А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

Kada dođoše k učenicima, ugledaše oko njih silan svijet i pismoznance kako raspravljaju s njima.

І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

Čim ga sve ono mnoštvo ugleda, iznenađeno brže pohrli pozdraviti ga.

І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

A on ih upita: "Što to raspravljaste s njima?"

І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

Odvrati netko iz mnoštva: "Učitelju, dovedoh k tebi svoga sina koji ima nijemoga duha.

А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

Gdje ga god zgrabi, obara ga, a on pjeni, škripi zubima i koči se. Rekoh tvojim učenicima da ga izagnaju, ali ne mogoše."

А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

On im odvrati: "O rode nevjerni! Dokle mi je biti s vama? Dokle li vas podnositi? Dovedite ga k meni!"

І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

I dovedoše ga k njemu. Čim zloduh ugleda Isusa, potrese dječakom i on se, oboren na zemlju, stane valjati i pjeniti.

І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

Isus upita njegova oca: "Koliko je vremena kako mu se to događa?" On reče: "Od djetinjstva!

І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

A često ga znade baciti i u vatru i u vodu da ga upropasti. Nego, ako što možeš, pomozi nam, imaj samilosti s nama!"

Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

Nato mu Isus reče: "Što? Ako možeš? Sve je moguće onomu koji vjeruje!"

Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

Dječakov otac brže povika: "Vjerujem! Pomozi mojoj nevjeri!"

А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

Vidjevši da svijet odasvud grne, Isus zaprijeti nečistomu duhu: "Nijemi i gluhi duše, ja ti zapovijedam, iziđi iz njega i da nisi više u nj ušao!"

І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

Zloduh nato zaviče, žestoko strese dječaka te iziđe, a on osta kao mrtav te su mnogi govorili da je umro.

А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

No Isus ga dohvati za ruku, podiže ga i on ustade.

Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

Kad Isus uđe u kuću, upitaše ga učenici nasamo: "Kako to da ga mi ne mogosmo izagnati?"

А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

Odgovori im: "Ovaj se rod ničim drugim ne može izagnati osim molitvom i postom."

І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

Otišavši odande, prolažahu kroz Galileju. On ne htjede da to itko sazna.

Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

Jer poučavaše svoje učenike. Govoraše im: "Sin Čovječji predaje se u ruke ljudima. Ubit će ga, ali će on, ubijen, nakon tri dana ustati."

Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

No oni ne razumješe te besjede, a bojahu ga se pitati.

І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

I dođoše u Kafarnaum. I već u kući upita ih: "Što ste putem raspravljali?"

І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

A oni umukoše jer putem među sobom razgovarahu o tome tko je najveći.

А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

On sjede i dozove dvanaestoricu te im reče: "Ako tko želi biti prvi, neka bude od svih posljednji i svima poslužitelj!"

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

I uzme dijete, postavi ga posred njih, zagrli ga i reče im:

Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

"Tko god jedno ovakvo dijete primi u moje ime, mene prima. A tko mene prima, ne prima mene, nego onoga koji mene posla."

Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

Reče mu Ivan: "Učitelju, vidjesmo jednoga kako u tvoje ime izgoni zloduhe. Mi smo mu branili jer ne ide s nama."

А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

A Isus reče: "Ne branite mu! Jer nitko ne može učiniti nešto silno u moje ime pa me ubrzo zatim pogrditi.

Хто бо не супроти нас, той за нас!

Tko nije protiv nas, za nas je."

І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

"Uistinu, tko vas napoji čašom vode u ime toga što ste Kristovi, zaista, kažem vam, neće mu propasti plaća."

Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

"Onomu naprotiv tko bi sablaznio jednoga od ovih najmanjih što vjeruju, daleko bi bolje bilo da s mlinskim kamenom o vratu bude bačen u more."

І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

"Pa ako te ruka sablažnjava, odsijeci je. Bolje ti je sakatu ući u život, nego s obje ruke otići u pakao, u oganj neugasivi.

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

#

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

I ako te noga sablažnjava, odsijeci je. Bolje ti je hromu ući u život, nego s obje noge bit bačen u pakao.

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

#

І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

I ako te oko sablažnjava, iskopaj ga. Bolje ti je jednooku ući u kraljevstvo Božje, nego s oba oka biti bačen u pakao,

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

gdje crv njihov ne gine niti se oganj gasi.

Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

Uistinu, ognjem će svaki od njih biti posoljen.

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Dobra je sol. Ali ako sol postane neslana, čime ćete nju začiniti? Imajte sol u sebi, a mir među sobom!"