Hebrews 10

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Budući da Zakon ima tek sjenu budućih dobara, a ne sam lik zbiljnosti, on uistinu žrtvama koje se - iz godine u godinu iste - neprestano prinose ne može nikada usavršiti one što pristupaju.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Ta ne bi li se prestale prinositi kad bogoslužnici, jednom očišćeni, ne bi više imali nikakve svijesti grijeha?

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

Ali po njima se iz godine u godinu podsjeća na grijehe.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

Jer krv bikova i jaraca nikako ne može odnijeti grijeha.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Zato On ulazeći u svijet veli: Žrtva i prinos ne mile ti se, nego si mi tijelo pripravio;

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

paljenice i okajnice ne sviđaju ti se.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Tada rekoh: "Evo dolazim!" U svitku knjige piše za mene: "Vršiti, Bože, volju tvoju!"

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Pošto gore reče: Žrtve i prinosi, paljenice i okajnice - koje se po Zakonu prinose - ne mile ti se i ne sviđaju,

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

veli zatim: Evo dolazim vršiti volju tvoju! Dokida prvo da uspostavi drugo.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

U toj smo volji posvećeni prinosom tijela Isusa Krista jednom zauvijek.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

I svaki je svećenik dan za danom u bogoslužju te učestalo prinosi iste žrtve, koje nikako ne mogu odnijeti grijeha.

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

A ovaj, pošto je prinio jednu jedincatu žrtvu za grijehe, zauvijek sjede zdesna Bogu

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

čekajući otad dok se neprijatelji ne podlože za podnožje nogama njegovim.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Jednim uistinu prinosom zasvagda usavrši posvećene.

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

A to nam svjedoči i Duh Sveti. Pošto je doista rekao:

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

"Ovo je Savez kojim ću se svezati s njima nakon ovih dana", Gospodin govori: "Zakone ću svoje staviti u njihova srca i upisati ih u dušu njihovu.

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

I grijeha se njihovih i bezakonja njihovih neću više spominjati."

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

A gdje su grijesi oprošteni, nema više prinosa za njih.

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Imamo dakle, braćo, slobodan ulaz u Svetinju po krvi Isusovoj -

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

put nov i živ što nam ga On otvori kroz zavjesu, to jest svoje tijelo;

маємо й Великого Священика над домом Божим,

imamo i Velikog svećenika nad kućom Božjom.

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

Pristupajmo stoga s istinitim srcem u punini vjere, srdaca škropljenjem očišćenih od zle savjesti i tijela oprana čistom vodom.

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

Čuvajmo nepokolebljivu vjeru nade jer je vjeran Onaj koji dade obećanje.

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

I pazimo jedni na druge da se potičemo na ljubav i dobra djela

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

te ne propuštamo svojih sastanaka, kako je u nekih običaj, nego se hrabrimo, to više što više vidite da se bliži Dan.

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

Jer ako svojevoljno griješimo pošto primismo spoznanje istine, nema više žrtve za grijehe,

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

nego strašno isčekivanje suda i bijesa ognja što će proždrijeti protivnike.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Je li tko prekršio Zakon Mojsijev, bez milosrđa biva pogubljen na osnovi dvojice ili trojice svjedoka.

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

Zamislite koliko li će goru kaznu zavrijediti tko Sina Božjega pogazi, i nečistom smatra krv Saveza kojom je posvećen, i Duha milosti pogrdi?

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Ta poznajemo Onoga koji je rekao: Moja je odmazda, ja ću je vratiti; i još: Sudit će Gospodin svome puku.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Strašno je upasti u ruke Boga živoga.

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

A spomenite se onih prvih dana kada ste, tek prosvijetljeni, izdržali veliku patničku borbu:

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

ovamo javno izvrgnuti porugama i nevoljama, onamo postavši zajedničari onih s kojima se tako postupalo.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

I doista, sa sužnjevima ste suosjećali i s radošću prihvatili otimanje dobara znajući da imate bolji, trajan posjed.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Ne gubite dakle pouzdanja! Pripada mu velika plaća!

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

Postojanosti vam uistinu treba da biste vršeći volju Božju zadobili obećano.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Jer još malo, sasvim malo, i Onaj koji dolazi doći će i neće zakasniti

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

A pravednik će moj od vjere živjeti, ako li pak otpadne, ne mili se on duši mojoj.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

A mi nismo od onih koji otpadaju, sebi na propast, nego od onih koji vjeruju na spas duše.