Hebrews 11

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

A vjera je već neko imanje onoga čemu se nadamo, uvjerenost u zbiljnosti kojih ne vidimo.

Бо нею засвідчені старші були.

Zbog nje stari primiše svjedočanstvo.

Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Vjerom spoznajemo da su svjetovi uređeni riječju Božjom tako te ovo vidljivo ne posta od nečega pojavnoga.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

Vjerom Abel prinese Bogu bolju žrtvu nego Kain. Po njoj primi svjedočanstvo da je pravedan - Bog nad njegovim darovima posvjedoči - po njoj i mrtav još govori.

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

Vjerom Henok bi prenesen da ne vidi smrti te iščeznu jer ga je prenio Bog. Doista, prije prijenosa primio je svjedočanstvo da omilje Bogu.

Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

A bez vjere nemoguće je omiljeti Bogu jer tko mu pristupa, vjerovati mora da postoji i da je platac onima koji ga traže.

Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

Vjerom Noa, upućen u ono što još ne bijaše vidljivo, predano sagradi korablju na spasenje svoga doma. Time osudi svijet i postade baštinikom vjerničke pravednosti.

Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

Vjerom pozvan, Abraham posluša i zaputi se u kraj koji je imao primiti u baštinu, zaputi se ne znajući kamo ide.

Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

Vjerom se kao pridošlica naseli u obećanoj zemlji kao u tuđini, prebivajući pod šatorima s Izakom i Jakovom, subaštinicima istog obećanja,

бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

jer iščekivaše onaj utemeljeni Grad kojemu je graditelj i tvorac Bog.

Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

Vjerom i Sara unatoč svojoj dobi zadobi moć da začne jer vjernim smatraše Onoga koji joj dade obećanje.

Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

Zato od jednoga, i to obamrla, nasta mnoštvo poput zvijezda na nebu i pijeska nebrojena na obali morskoj.

Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

U vjeri svi su oni umrli, a da nisu zadobili obećanja, već su ih samo izdaleka vidjeli i pozdravili priznavši da su stranci i pridošlice na zemlji.

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

Doista, koji tako govore, jasno očituju da domovinu traže.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

Dakako, da su mislili na onu iz koje su izišli, imali bi još prilike vratiti se u nju.

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

Ali sada oni čeznu za boljom, to jest nebeskom. Stoga se Bog ne stidi zvati se Bogom njihovim: ta pripravio im je Grad.

Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

Vjerom Abraham, kušan, prikaza Izaka. Jedinca prikazivaše on koji je primio obećanje,

що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

kome bi rečeno: Po Izaku će ti se nazivati potomstvo! -

Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

uvjeren da Bog može i od mrtvih uskrisiti. Zato ga u predslici i ponovno zadobi.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

Vjerom baš u pogledu budućnosti Izak blagoslovi Jakova i Ezava.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

Vjerom Jakov, umirući, blagoslovi oba sina Josipova i duboko se prignu oslonjen na vrh svojega štapa.

Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

Vjerom Josip na umoru napomenu ono o izlasku sinova Izraelovih i dade zapovijed o svojim kostima.

Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

Vjerom su Mojsija netom rođena tri mjeseca krili njegovi roditelji jer vidješe da je djetešce lijepo i nisu se bojali kraljeve naredbe.

Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

Vjerom Mojsije, već odrastao, odbi zvati se sinom kćeri faraonove.

Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

Radije izabra biti zlostavljan zajedno s Božjim narodom, nego se časovito okoristiti grijehom.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

Većim je bogatstvom od blaga egipatskih smatrao muku Kristovu jer je gledao na plaću.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

Vjerom napusti Egipat, ne bojeći se bijesa kraljeva, postojan kao da Nevidljivoga vidi.

Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

Vjerom je obavio pashu i škropljenje krvlju da Zatornik ne dotakne prvenaca Izraelovih.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

Vjerom prođoše Crvenim morem kao po suhu, što i Egipćani pokušaše, ali se potopiše.

Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

Vjerom zidine jerihonske padoše nakon sedmodnevnoga ophoda.

Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

Vjerom Rahaba, bludnica, ne propade zajedno s nepokornicima jer s mirom primi uhode.

І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

I što još da kažem? Ta ponestat će mi vremena, počnem li raspredati o Gideonu, Baraku, Samsonu, Jiftahu, Davidu, pa Samuelu i prorocima,

що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

koji su po vjeri osvojili kraljevstva, odjelotvorili pravednost, zadobili obećano, začepili ralje lavovima,

силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

pogasili žestinu ognja, umakli oštrici mača, oporavili se od slabosti, ojačali u boju, odbili navale tuđinaca.

жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

Žene su po uskrsnuću ponovno zadobile svoje pokojne. Drugi pak, stavljeni na muke, ne prihvatiše oslobođenja da bi ih zapalo bolje uskrsnuće.

а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

Drugi su opet iskusili izrugivanja i bičeve, pa i okove i tamnicu.

Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Kamenovani su, piljeni, poubijani oštricom mača, potucali se u runima, u kozjim kožusima, u oskudici, potlačeni, zlostavljani -

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

svijet ih ne bijaše dostojan - vrludali po pustinjama, gorama, pećinama i pukotinama zemaljskim.

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

I svi oni po vjeri, istina, primiše svjedočanstvo, ali ne zadobiše obećano

бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

jer Bog je za nas predvidio nešto bolje da oni bez nas ne dođu do savršenstva.