Acts 2

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

Kad je napokon došao dan Pedesetnice, svi su bili zajedno na istome mjestu.

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

I eto iznenada šuma s neba, kao kad se digne silan vjetar. Ispuni svu kuću u kojoj su bili.

І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

I pokažu im se kao neki ognjeni razdijeljeni jezici te siđe po jedan na svakoga od njih.

Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Svi se napuniše Duha Svetoga i počeše govoriti drugim jezicima, kako im već Duh davaše zboriti.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

A u Jeruzalemu su boravili Židovi, ljudi pobožni iz svakog naroda pod nebom.

А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

Pa kad nasta ona huka, strča se mnoštvo i smetÄe jer ih je svatko čuo govoriti svojim jezikom.

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

Svi su bili izvan sebe i divili se govoreći: "Gle! Nisu li svi ovi što govore Galilejci?

Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

Pa kako to da ih svatko od nas čuje na svojem materinskom jeziku?

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

Parti, Međani, Elamljani, žitelji Mezopotamije, Judeje i Kapadocije, Ponta i Azije,

і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

Frigije i Pamfilije, Egipta i krajeva libijskih oko Cirene, pridošlice Rimljani,

юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

Židovi i sljedbenici, Krećani i Arapi - svi ih mi čujemo gdje našim jezicima razglašuju veličanstvena djela Božja."

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

Svi su izvan sebe zbunjeno jedan drugog pitali: "Što bi to moglo biti?"

А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

Drugi su pak, podrugujući se, govorili: "Slatkog su se vina ponapili!"

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

A Petar zajedno s jedanaestoricom ustade, podiže glas i prozbori: "Židovi i svi što boravite u Jeruzalemu, ovo znajte i riječi mi poslušajte:

Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

Nisu ovi pijani, kako vi mislite - ta istom je treća ura dana -

а це те, що пророк Йоіл передрік:

nego to je ono što je rečeno po proroku Joelu:

І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

"U posljednje dane, govori Bog: Izlit ću Duha svoga na svako tijelo i proricat će vaši sinovi i kćeri, vaši će mladići gledati viđenja, a starci vaši sne sanjati.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

Čak ću i na sluge i sluškinje svoje izliti Duha svojeg u dane one i proricat će.

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

Pokazat ću čudesa na nebu gore i znamenja na zemlji dolje, krv i oganj i stupove dima.

Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

Sunce će se prometnut u tminu, a mjesec u krv prije nego svane Dan Gospodnji velik i slavan.

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

I tko god prizove ime Gospodnje bit će spašen."

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

"Izraelci, čujte ove riječi: Isusa Nazarećanina, čovjeka kojega Bog pred vama potvrdi silnim djelima, čudesima i znamenjima koja, kao što znate, po njemu učini među vama -

Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

njega, predana po odlučenu naumu i promislu Božjem, po rukama bezakonika razapeste i pogubiste.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

Ali Bog ga uskrisi oslobodivši ga grozote smrti jer ne bijaše moguće da ona njime ovlada.

Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

David doista za nj kaže: Gospodin mi je svagda pred očima jer mi je zdesna da ne posrnem.

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

Stog mi se raduje srce i kliče jezik, pa i tijelo mi spokojno počiva.

Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

Jer mi nećeš ostaviti dušu u Podzemlju ni dati da pravednik tvoj truleži ugleda.

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

Pokazat ćeš mi stazu života, ispuniti me radošću lica svoga.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

Braćo, dopustite da vam otvoreno kažem: praotac je David umro, pokopan je i eno mu među nama groba sve do današnjeg dana.

А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

Ali kako je bio prorok i znao da mu se zakletvom zakle Bog plod utrobe njegove posaditi na prijestolje njegovo,

у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

unaprijed je vidio i navijestio uskrsnuće Kristovo: Nije ostavljen u Podzemlju niti mu tijelo truleži ugleda.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

Toga Isusa uskrisi Bog! Svi smo mi tomu svjedoci.

А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Desnicom dakle Božjom uzvišen, primio je od Oca Obećanje, Duha Svetoga, i izlio ga kako i sami gledate i slušate.

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

Ta David nije bio uznesen na nebesa, a veli: Reče Gospodin Gospodinu mojemu: 'Sjedi mi zdesna'

доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

dok ne položim neprijatelje tvoje za podnožje nogama tvojim!

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

Pouzdano dakle neka znade sav dom Izraelov da je toga Isusa kojega vi razapeste Bog učinio i Gospodinom i Kristom."

Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

Kad su to čuli, duboko potreseni rekoše Petru i drugim apostolima: "Što nam je činiti, braćo?"

А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

Petar će im: "Obratite se i svatko od vas neka se krsti u ime Isusa Krista da vam se oproste grijesi i primit ćete dar, Duha Svetoga.

Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

Ta za vas je ovo obećanje i za djecu vašu i za sve one izdaleka, koje pozove Gospodin Bog naš."

І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

I mnogim je drugim riječima još svjedočio i hrabrio ih: "Spasite se od naraštaja ovog opakog!"

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

I oni prigrliše riječ njegovu i krstiše se te im se u onaj dan pridruži oko tri tisuće duša.

І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

Bijahu postojani u nauku apostolskom, u zajedništvu, lomljenju kruha i molitvama.

І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

Strahopoštovanje obuzimaše svaku dušu: apostoli su činili mnoga čudesa i znamenja.

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

Svi koji prigrliše vjeru bijahu združeni i sve im bijaše zajedničko.

І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

Sva bi imanja i dobra prodali porazdijelili svima kako bi tko trebao.

І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

Svaki bi dan jednodušno i postojano hrlili u Hram, u kućama bi lomili kruh te u radosti i prostodušnosti srca zajednički uzimali hranu

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

hvaleći Boga i uživajući naklonost svega naroda. Gospodin je pak danomice zajednici pridruživao spasenike.