Job 28

Βεβαιως ειναι τοπος του αργυριου οθεν εξαγεται, και τοπος του χρυσιου οπου καθαριζεται

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

ο σιδηρος λαμβανεται εκ της γης και ο χαλκος χυνεται εκ της πετρας.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Βαλλει μεν ο ανθρωπος ορια εις το σκοτος και ανιχνευει τα παντα μεχρι τελειοτητος τους λιθους του σκοτους και της σκιας του θανατου.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Χειμαρρος εξορμα εκ του τοπου οπου κατοικει υδατα αδοκιμαστα υπο του ποδος ταυτα ολιγοστευουσι και αναχωρουσιν απο των ανθρωπων.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Περι δε της γης, εξ αυτης εξερχεται ο αρτος και υποκατωθεν αυτης ανασκαπτεται ως υπο πυρος

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

οι λιθοι αυτης ειναι τοπος σαπφειρων και εν αυτη χωμα χρυσιου.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Την οδον εκεινην δεν γνωριζει πτηνον και οφθαλμος γυπος δεν ειδεν αυτην

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

τα θηρια δεν επατησαν αυτην, ο αγριος λεων δεν επερασε δι αυτης.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Εκτεινει την χειρα αυτου επι τον σκληρον βραχον ανατρεπει τα ορη απο της ριζης.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

Εγκοπτει ποταμους μεταξυ των βραχων και ο οφθαλμος αυτου ανακαλυπτει παν πολυτιμον.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Δεσμευει των ποταμων την πλημμυραν και το κεκρυμμενον εκφερει εις φως.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

Αλλ η σοφια ποθεν θελει ευρεθη; και που ειναι ο τοπος της συνεσεως;

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Ο ανθρωπος δεν γνωριζει την τιμην αυτης και δεν ευρισκεται εν τη γη των ζωντων.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

Η αβυσσος λεγει, δεν ειναι εν εμοι και η θαλασσα λεγει, δεν ειναι μετ εμου.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Δεν δυναται να δοθη χρυσιον αντ αυτης και αργυριον δεν δυναται να ζυγισθη εις ανταλλαγμα αυτης.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Δεν δυναται να εκτιμηθη με το χρυσιον του Οφειρ, με τον πολυτιμον ονυχα και σαπφειρον.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Το χρυσιον και ο κρυσταλλος δεν δυναται να εξισωθωσι με αυτην και ανταλλαγμα αυτης να γεινη με σκευη καθαρωτατου χρυσιου.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Δεν θελει μνημονευθη κοραλλιον, η μαργαριται διοτι η τιμη της σοφιας ειναι υπερτερα των πολυτιμων λιθων.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Το τοπαζιον της Αιθιοπιας δεν θελει εξισωθη με αυτην δεν θελει εκτιμηθη με καθαρον χρυσιον.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

Ποθεν λοιπον ερχεται η σοφια; και που ειναι ο τοπος της συνεσεως;

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Ειναι βεβαιως κεκρυμμενη απο των οφθαλμων παντων των ζωντων, και εσκεπασμενη απο των πτηνων του ουρανου.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

Η απωλεια και ο θανατος λεγουσι, Δια των ωτων ημων ηκουσαμεν την φημην αυτης.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Ο Θεος εννοει την οδον αυτης, και αυτος γνωριζει τον τοπον αυτης.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Επειδη αυτος θεωρει εως των περατων της γης, βλεπει υποκατω παντος του ουρανου,

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

δια να ζυγιζη το βαρος των ανεμων, και να σταθμιζη τα υδατα με μετρον.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Οτε εκαμε νομον δια την βροχην και οδον δια την αστραπην της βροντης,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

τοτε ειδε και εφανερωσεν αυτην ητοιμασεν αυτην και μαλιστα εξιχνιασεν αυτην.

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Και ειπε προς τον ανθρωπον, Ιδου, ο φοβος του Κυριου, ουτος ειναι η σοφια, και η αποχη απο του κακου συνεσις.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!